Омеляненко Василь Онуфрійович (03.08.1925, с. Опішня Полтавської обл. – 28.01.2021, там само) – гончар, майстер глиняної іграшки й зооморфної скульпутри, член Національної спілки художників України, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, заслужений майстер народної творчості України, лауреат Премії імені Данила Щербаківського, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка [8, с. 33].

Виріс у селянській родині, з дев’яти років самостійно опанував роботу за гончарним кругом і став виготовляти вжитковий посуд, часто сам видобував глину, готував її до роботи, навчився облаштовувати горни й випалювати вироби.

У 1950 р. у віці 25 років Василь закінчив 10 класів.

Упродовж 1950–1985 рр. працював в Опішнянській артілі (згодом – заводі) «Художній керамік» – спочатку майстром глиняної іграшки й зооморфної скульптури. Виготовляв баранці, чайні сервізи, блюда, миски, свічники, декоративні керамічні посудини («Бик», «Лев», «Баран», «Козел», «Олень»).

З 1971 р. – майстер художньо-експериментальної лабораторії. Одночасно працював приватно, у власній домашній майстерні, де створив для себе умови для роботи.

У 1971 р. В. Омеляненко став членом Національної спілки художників України.

З 1973 р. Василь Онуфрійович уперше в житті й перший з-поміж опішненських майстрів узяв участь у Міжнародному симпозиумі гончарства в м. Іванцеві (Білорусь).

У травні 1976 р. за вагомий внесок у розвиток народного мистецтва Василя Омеляненка відзначено почесним званням «Заслужений майстер народної творчості України».

З 1986 р., часу заснування в Опішному Національного музею-заповідника українського гончарства, В. Омеляненко тісно співпрацював із цим закладом.

У 1995 р. став лауреатом Премії імені Данила Щербаківського.

У 1998 р. – член Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

У 1999 р. удостоєний високої нагороди в галузі народного декоративно-ужиткового й образотворчого мистецтва – Національної премії України імені Тараса Шевченка за цикл творів опішнянської кераміки (разом з І. А. Біликом, М. Є. Китришем).

У 2007 р. мистцю присвоєно звання «Почесний громадянин Зіньківщини», а у 2015 р. – почесного громадянина села Опішного.

У 2021 р. Указом Президента України майстра нагороджено орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (посмертно).

Василь Омеляненко став справжнім майстром своєї справи. Виявив себе прекрасним інтерпретатором давніх традицій глиняної пластики Опішного, значною мірою доповнивши її численними технічними прийомами формотворення й декорування.

Феномен Василя Омеляненка полягає в тому, що він, не будучи спадковим гончарем, не маючи професійної освіти й безпосередніх наставників, самотужки опанував техніку виготовлення глиняної іграшки й освоїв основні прийоми роботи за гончарним кругом [8, с. 213].

За словами дослідника Олеся Пошивайла, на формування суспільного іміджу Василя Омеляненка як автора неперевершених зооморфних скульптурних творів більше впливав його вік, неймовірна працездатність і сила продукувати багато творчих робіт упродовж тривалого життєвого циклу [8, с. 16].

Вироби Василя Омеляненка надзвичайно декоративні. Майстер увів у практику народного гончарства багато нових прийомів декорування, став застосовувати різноманітні пристосування (їх він називав інструментами) для нанесення ліпленого декору [8, с. 570].

Широкий асортимент майолікових і теракотових виробів майстра: декоративний зооморфний посуд і скульптура, антропоморфна пластика малих форм, сюжетні композиції на теми народного побуту, традиційний посуд, свічники, дитячі іграшки, мініатюрні посудини – «монетки» [3, с. 496]. Гончар є автором монументальної скульптури «Український лев при двох головах» (1997), що стала візитівкою Опішні.

Твори В. Омеляненка експонувалися в музеях Києва, Полтави, виставлялися на міжнародних виставках в Бельгії, Канаді, Японії, США та ін.

У Національному музеї-заповіднику українського гончарства, який функціонує на батьківщині В. Омеляненка – в Опішному, сформовано найбільшу в Україні колекцію творів мистця, що становить більше 600 експонатів. Ще велика частина виробів майстра чекають інвентаризації, щоб поповнити фонди [8, с. 197].

Художні вироби майстра мають у своїх домашніх колекціях чимало людей. Це, передовсім, його свистунці й посуд «монетка», які майстер, не шкодуючи, дарував своїм численним друзям [8, с. 204].

Керамолог Олесь Пошивайло згадував як глина в руках Омеляненка говорила зі світом українською мовою, українською культурою, українською минувщиною, підживлювала й реінкарнувала історичні стереотипи та культурні цінності українців, відроджувала українське буття, український етнографізм [8, с. 18].

Творчість Василя Омеляненка є одним із найвидатніших досягнень українського гончарства другої половини ХХ – початку ХХІ сторіч. Роботи художника є класичними зразками сучасної народної кераміки, а окремі з них стали своєрідною візитною карткою українського народного мистецтва [8, с. 33].

Перелік рекомендованих джерел:

1. Гайденко Б. Легка крилатість пензля / Б. Гайденко // Українська культура. – 2000. – № 4. – 28, 4-та с. обкл. : іл.
2. Галян Г. Майстри кераміки і порцеляни Іван Віцько, Василь Омеляненко / Г. Галян // Образотворче мистецтво. – 2001. – № 2. – С. 33.
3. Гончаренко Т. П. Омеляненко Василь Онуфрійович / Т. П. Гончаренко // Енциклопедія Сучасної України / Нац. акад. наук України, Наук. т-во ім. Шевченка, Ін-т енциклопед. дослідж. НАН України ; голов. редкол.: І. М. Дзюба [та ін.]. – Київ, 2022. – Т. 24 : О. – С. 496–497 : портр. – Бібліогр. в кінці ст.
4. Данченко О. С. Народні майстри / О. С. Данченко. – Київ : Рад. шк., 1982. – 128 с. : кольор. іл. – (Бібліотечна серія) (У світі прекрасного).
5. Качкан В. А. Жива глина : мандрівка в минуле та сьогоднішнє Опішного / В. А. Качкан ; Полтав. облдержадмін., Упр. культури, Нац. музей-заповідник укр. гончарства (Опішне). – Опішне : Укр. Народознавство, 1994. – 181 с. : іл. – (Серія «Етномистецтвознавчі розвідки» ; вип. 5).
6. Клименко О. Василь Омеляненко / О. Клименко // Народне мистецтво. – 2006. – № 1/2. – С. 41–43 : іл.
7. Корогодський Р. Опішня: проблеми і перспективи / Р. Корогодський // Народна творчість та етнографія. – 1972. – № 3. – С. 45–51 : іл.
8. Лауреати Національної премії України імені Тараса Шевченка: гончар Василь Омеляненко : [альбом] / М-во культури та стратег. комунікацій України, Громад. орг. «Конгрес укр. керамологів», Укр. культур. фонд, Нац. музей-заповідник укр. гончарства (Опішне) ; авт.-упоряд. Л. Метка ; відп. ред. О. Пошивайло ; худож. Ю. Пошивайло. – Опішне : Укр. народознавство, 2024. – 623 с. : іл. – (Видавничий проєкт «Шедеври українського гончарства») (Академічна керамологічна серія «Гончарна спадщина України XVII–XX століть» ; кн. 2). – Бібліогр.: с. 583–604.
9. Омеляненко Василь Онуфрійович // Митці України : енциклопед. довід. / за ред. А. В. Кудрицького ; упоряд.: М. Г. Лабінський, В. С. Мурза. – Київ, 1992. – С. 433.
10. Омеляненко Василь Онуфрійович // Шевченківські лауреати, 1962–2007 : енциклопед. довід. / авт.-упоряд. М. Г. Лабінський ; вступ. слово: І. М. Дзюби, Р. М. Лубківського. – Вид. 2-ге, змін. і доповн. – Київ, 2007. – С. 442 : портр. – Бібліогр. в кінці ст.
11. Опішнянська мальована миска другої половини ХІХ – початку ХХ століття / Нац. акад. наук України, Ін-т керамології, Нац. музей-заповідник укр. гончарства в Опішному, Рос. етногр. музей ; упоряд., ред. О. Пошивайло. – Опішне : Укр. Народознавство, 2010. – 626 с. : іл. – (Академічна керамологічна серія «Гончарна спадщина України XVII–XX століть» ; кн. 1).
12. Пошивайло І. Міфопоетичний образ народного майстра / І. Пошивайло // Народне мистецтво. – 2007. – № 1/2. – С. 10–13 : іл.
13. Пошивайло О. Українська академічна керамологія ХХІ сторіччя : теорія, історія, сучас. ужинок, майбут. поступ. Кн. 1. (2001–2005) / О. Пошивайло ; Нац. акад. наук України, Ін-т народознавства, Ін-т керамології, М-во культури і туризму України, Нац. музей-заповідник укр. гончарства (Опішне). – Опішне : Укр. Народознавство, 2007. – 776 с. : іл. – (Серія «Українська академічна керамологія» ; вип. 1). – Бібліогр.: с. 317–342.
14. Прядка В. Всеукраїнська виставка «Народне мистецтво-2000» / В. Прядка // Народне мистецтво. – 2000. – № 3/4. – С. 5–7 : іл.
15. Український лев – при двох головах! // Народне мистецтво. – 2000. – № 1/2. – С. 16 : іл.
16. Щербань О. Техніка виготовлення півників-свистунців у Опішному / О. Щербань // Український керамологічний журнал. – 2005. – № 1/4. – С. 183–187 : іл. – Бібліогр. в кінці ст.
17. Ювілеї // Ант : вісн. археол., мистец., культур. антропології. – 2002. – № 7/9. – С. 112–117 : іл.

Підготувала Анастасія Проценко