Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
Значна кількість будівель м. Києва – і знакових і, на перший погляд, непримітних, – мають багату історію і зараз активно використовуються як державні установи або житлові будинки. Про дві споруди в центрі Києва, у так званому «академічному, університетському кварталі», спроектовані видатним українським архітектором Олександром Вікентійовичем Беретті, йтиметься у віртуальній виставці. Відомий всім Жовтий корпус Київського […]
О. Беретті народився 15 (27 квітня за ст. ст.) квітня 1816 р. в м. Петербурзі. На вибір майбутньої професії Олександра Беретті вплинула професія батька, а також прекрасна архітектура доби російського класицизму, яку він міг спостерігати в Петербурзі в дитячі роки.
29 вересня 1966 р. затверджено план введення в експлуатацію в СРСР протягом 1966-1977 рр. атомних станцій потужністю 11,9 млн. кВт, в тому числі атомних електростанцій з реакторами нового типу РБМК-1000 потужністю 8 млн. кВт. Одну з нових АЕС запланували розмістити на території Центральної України.
22 квітня 2016 р. у Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбулася наукова конференція «Бібліотекарки України: Марія Вязьмітіна», присвячена 120-річчю від дня народження першої директорки Наукової бібліотеки Академії архітектури УРСР (нині Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного), археолога, кандидата філологічних та історичних наук.
Ім’я Захи Хадід вже давно стало брендом у сучасній архітектурі. Її архітектура випереджає час, задає певний стандарт для проектувальників. Архітекторка мислила архітектурними образами, не відділяючи архітектурний проект від дизайну, розробляла об’єкти як одне ціле. В одному з інтерв’ю Заха Хадід зазначила: «В моем понимании она [архітектура] – текучий, изменчивый мир на фоне природы, уникальной и […]
Адріан Вікторович Прахов – таємний радник, дійсний член Церковно-історичного товариства при Київській духовній академії (1881 р.), член Ради Міністерства землеробства, член-засновник Київського товариства заохочення художеств (1890-1896 рр.) і Петроградського товариства відновлення художньої Русі (з 1915 р.), член Київського кустарного товариства (з 1906 р.), керівник групи художників (В. Васнецов, М. Врубель, М. Нестеров, П. Сведомський і […]
Г. І. Нарбут народився 9 березня 1886 р. в багатодітній (чотири сини та дві доньки) дворянській родині Івана Яковича та Неоніли Миколаївни (уродженої Махнович) Нарбутів у родовому маєтку Нарбутівка Есманської волості Глухівського повіту Чернігівської губернії (нині Сумська обл.). Ще за свого короткого (34 роки) життя Георгій Іванович став художником світового масштабу. Його внесок у розвиток […]
Читачі журналу «Киевские епархиальные ведомости» у 1910 р. дізналися: «30 июля, в 1 ч. по полудни, в усадьбе Киевской первой гимназии совершил закладку здания Педагогического музея при Киевском учебном округе имени Цесаревича Алексея, преосвященный Павел, епископ Чигиринский, первый викарий Киевской епархии». У фонді бібліотеки зберігаються дві світлини, де зафіксовано урочистий захід.
Олександр Михайлович Касьянов – кандидат архітектури, громадський діяч, головний архітектор м. Харкова (1943-1950), член-кореспондент Академії будівництва і архітектури УРСР (1958-1961).
Кость Трутовський присвятив значну частину власної художньої діяльності зображанню українського життя й побуту. Протягом понад 30 років художник написав низку творів з українського побуту (картини, написані олійними фарбами, акварелі, сепії, малюнки олівцем та ін.). К. Трутовський народився 28 січня (9 лютого) в м. Курську в будинку свого діда по матері Олексія Івановича Мойсеєва. Дитинство провів […]
