Палац культури «Жовтневий» у м. Запоріжжі

Будівництво планувалося здійснити на основі типового проекту 20-06-6-69, розробленого Харківським інститутом «Укрміськбудпроект» у 1969 р. Проте, на початку 1970-х рр., за ініціативою заводу «Дніпроспецсталь», існуючий проект було доручено удосконалити Запорізькій філії інституту «Укрміськбудпроект».

Як результат – будівництво палацу культури здійснювалося за принципово новим проектом і завершено в 1977 р. Серед авторів і співавторів проекту: С. П. Василевський, М. Л. Жаріков, В. А. Шинкарьов, Т. В. Мироненко, М. А. Зінченко [2, арк. 2].

Як зазначено в матеріалах 1978 р. про спорудження будівлі, Палац культури «Жовтневий» заводу «Дніпроспецсталь» було зведено на території парку «Трудової слави» в центрі м. Запоріжжя, на перехресті двох основних міських магістралей. Паркову частину поділили на декілька рівнів, вимощених залізобетонними тротуарними плитами. На одному з рівнів розташували бризкальний басейн, що мав виконувати окрім технологічної ще й декоративну функцію. Саму будівлю розмістили на терасі, що припіднята над пішохідним рівнем і вимощена гранітними плитами Янцівського родовища. Благоустрій території доповнили газонами й декоративними квітниками [2, арк. 3].

Триповерхову, прямокутну в плані будівлю палацу було вирішено єдиним об’ємом з цілісним трактуванням фасадів. Основу під будівлю виконано зі шлакової подушки, фундаменти – монолітні залізобетонні, стіни підвального приміщення – збірно-монолітні. Несучий каркас надземної частини будівлі збудовано з повздовжніх і поперечних цегляних стін та збірно-монолітних рам, міжповерхові перекриття – зі збірних порожнистих панелей, а консольні й негабаритні ділянки перекриттів вирішено в моноліті [2, арк. 4].

Цоколь будівлі облицьовано полірованим гранітом, фасади – екларським вапняком. В оздобленні фасадів й інтер’єру органічно поєдналися традиційні оздоблювальні матеріали (мармур, граніт, туф, гіпс, фельзит) з елементами з нержавіючої сталі й анодованого алюмінію. Головний і паркові фасади представлені рядом вертикальних пілонів, що заповнені алюмінієвими вітражами. Головний вхід ексцентровано глибокою нішею на фасаді. Над будівлею височіє П-подібна в плані сценічна коробка. Її фасади оштукатурені, пофарбовані кремнієво-органічною емаллю і пластично оформлені у вигляді ритму вертикальних пілонів, що нагадують орган [2, арк. 10].

Об’єм фойє представлено єдиним простором з підвісною стелею у вигляді кесонів, виготовлених з металевого листа, що заповнені штампованими алюмінієвими плитами. Колони першого поверху облицьовані полірованим металевим листом і частково туфом, а центральне місце в композиції фойє займає блискучий каскад люстри. Підлога вестибюлю – гранітна, у фойє першого поверху – мармурова, на інших поверхах – дубовий паркет. Всі поверхи поєднуються збірними залізобетонними сходами з поручневою огорожею [1, с. 7].

Інтер’єр театральної зали на 1200 місць було вирішено в поєднанні червоного, білого й золотистого кольорів. Стіни облицьовано об’ємними гіпсовими декоративними плитами складної геометрії, що підсилюють необхідну акустику зали. Білу стелю розділено вузькими світловими доріжками на великі динамічні площини, а спрямований ними світловий потік акцентує увагу на розташуванні сцени [1, с. 8].

Інтер’єр малої кінолекційної зали на 300 місць вирішено в діловому стилі. Темно-сині крісла, сірий килим підлоги, світлі дерев’яні панелі стін своєрідно доповнено гіпсовим об’ємним фризом, графічний рисунок якого створює світлотіньові ефекти. Об’єм заливізуально збільшено підсвіткою по всьому периметру стелі [1, с. 9].

Розпланування численних службових і творчих приміщень, розташованих переважно вздовж довгих стін, запроектовано за коридорною системою. Зокрема, за проектом на третьому поверсі передбачено розміщення бібліотеки, хорової капели, приміщень для гуртків і буфет.

Про оригінальність архітектурно-розпланувального вирішення будівлі свідчать світлини, зроблені після зведення об”єкту.

Нині заклад продовжує функціонувати, як Палац культури «Дніпроспецсталь» і є центром культурного розвитку й дозвілля, ідеальним місцем для організації культурних подій різних напрямів.

 Список використаної літератури:

1. Бирюков Ю. В. «Октябрьский» – Дворец запорожских металлургов / Ю. В. Бирюков // Строительство и архитектура. – 1984. – № 6. – С. 7–9 : фот.

2. Дворец культуры «Октябрьский» со зрительным залом на 1200 мест по просп. Жданова в г. Запорожье : тип. проект : текст, чертежи, фото, бумага, синька, фотобумага / Укргорстройпроект (Харьков) ; авт. кол.: С. П. Василевский [и др.]. – Запорожье : [б. в., 1978]. – 32 л. + 10 л. черт. + 11 фот.

3. Запоріжжя : фотоальбом / текст О. Ємченко ; фот. В. Хмари. – Київ : Мистецтво, 1988. – 123 с. : фот. кольор.

Догори