На виставці «Пам’яті видатного архітектора Єжова Валентина Івановича (7.07.1927 – 25.08.2010) представлено 39 друкованих джерел, пов’язаних з його іменем. Народний архітектор України, почесний дійсний член Національної академії мистецтв України, іноземний член Російської академії архітектури та будівельних наук, лауреат Державної премії України в галузі архітектури, доктор архітектури, професор і незмінний завідувач кафедри основ архітектури та архітектури планування Київського університету будівництва та архітектури, професор Єжов Валентин Іванович мав і талант художника, завжди любив мандрувати з мольбертом. Студенти поважали і любили свого викладача. Він виховав плеяду талановитих науковців (26 кандидатів і двох докторів) і залишив понад 150 наукових робіт, 260 проектних робіт було виконано за керівництва Єжова. Народився Валентин Іванович в мальовничій місцевості Іванівської області, в Росії (неподалік міста Суздаль), природа якої сформувала його художні смаки. В 1953 році він вступив до аспірантури Української академії архітектури і присвятив свою творчість Україні. Валентин Іванович перебував на різних важливих посадах у нашій країні, зокрема головного архітектора Києва (1981-1987рр.).За його керівництва будували Троєщину, Оболонь, Теремки, проводили реконструкцію Хрещатика. Відомі його проекти: Будинок торгівлі на Львівській площі, станції метро «Вокзальна» та «Либідська». З 1991 року Валентин Іванович керував персональною творчою архітектурною майстернею «В.Ежов», де разом з дружиною та двома синами розробляв різні проекти, зокрема будівлю Верховного Суда України, комплексу бази відпочинку в Симеїзі, реконструкції Музея історії Києва, туристичні комплекси на Сейшельських островах й на о. Мадагаскар та ін. Останню свою книгу він присвятив архітектурі південного регіону України, матеріал для якої був зібраний під час поїздок Кримським півостровом, в улюблене місто – Севастополь, Одесу, Миколаїв та інші міста.
На виставці представлені його монографії: «Архитектура общественных зданий и комплексов» (К., 2006), «Полвека глазами архитектора» (К., 2001), «Эскизная графика архитектора:Архитектурная композиция. Эскизное проектирование. Природная и городская среда» (К., 2003).
Надано деякі автореферати дисертацій кандидатів архітектури, де Валентин Іванович був науковим керівником. Періодичні видання, такі як «Архітектура і будівництво», Вісник Академії будівництва і архітектури УРСР», «Строительство и архітектура» 50-60-х років відображують тогочасні події та «Будмайстер» 2009. – № 23-24 і «The Architect» 2009. – № 11-12, на сторінках яких видатний архітектор ділиться своїми думками про архітектурне сьогодення в столиці України.
Виставка доповнена світлинами різних років, на яких Валентин Іванович бере участь в заходах, що проводились в стінах Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки ім. В.Г. Заболотного.
