Пещанський Володимир Павлович (28.10.1873, м. Переяслав Київської обл. – 26.08.1926, м. Львів) – мистецтвознавець, архітектор, один з перших українських реставраторів-професіоналів.

У 1909 р. призначений на службу до Київського кріпосного інженерного управління військовим інженер-капітаном.

У 1912–1914 рр. в адресних книгах м. Києва В. Пещанський зазначається як цивільний інженер-архітектор.

У 1917–1919 рр. – активний учасник становлення Української державності.

У 1919–1920 рр. – співробітник Херсонського історико-археологічного музею.

У 1920 р. переїздить до м. Львова.

У 1922 р. В. Пещанський влаштував виставку власної колекції ікон, килимів, вишивок і картин, яку потім подарував Національному музею у Львові.

У 1922–1926 рр. – реставратор Національного музею у Львові й музею Наукового товариства ім. Шевченка в м. Львові.

Архітектурна спадщина В. Пещанського:

– житловий будинок на вул. Івана Мазепи,18/29 у м. Києві (1910–1914);

– реконструкція житлового прибуткового будинку на вул. Михайлівській, 18 у м. Києві;

– оздоблення фасадів житлових прибуткових будинків на вул. В”ячеслава Липинського, 14 й Еспланадному пров., 3 в м. Києві;

– будинок військової льотної школи прапорщиків на розі вул. М. Грушевського й Кріпосного пров. в м. Києві (1914–1918, співавтор В. Кричевський, закінчений у 1931 р. Й. Каракісом); 

– чотириповерховий корпус казарм 130-го піхотного Херсонського полку, розрахований на 8 рот на вул. Бульварно-Кудрявській, 11 в м. Києві (1912);

– скульптурне опорядження Азовсько-Донського банку на Миколаївській площі, 18 у м. Харкові (1914).

Брав участь у прокладанні окружної залізничної колії від станції Київ-Волинський до станції Дарниця й стратегічного шосе між мостами Наводницьким і Дарницьким залізничним в м. Києві (1916).

Також Володимир Пещанський проводив реставраційні роботи храмів, розташованих на території Київської фортеці, Микільського військового собору й церкви Спаса на Берестові (1913, співавтор П. Покришкін). У 1916 р. разом з археологом О. Ертелем досліджував Михайлівський собор Видубицького монастиря й давню підпірну стіну [3, c. 301].

В енциклопедичних виданнях вміщено перелік наукових праць В. Пещанського: «Давні килими України» (1925) , «Техніка мальовиду Вірменського собору у Львові» (1925, співавтор П. Холодний), «Дещо про українські та великоруські ікони» (1926), стаття «Богородчанський іконостас», надрукована в збірнику «Скит Манявський і Богородчанський іконостас» (1926).

На жаль, життя й творчість одного з перших фундаторів української фахової реставрації дуже мало досліджені, багато інформації про об”єкти, що могли бути збудовані архітектором, потребує уточнень і детального вивчення.

Список використаної літератури:

1. Календарь. Справочная и адресная книга г. Киева на 1912 год / О-во скорой мед. помощи в Киеве. – Киев : Изд. правления О-ва скорой мед. помощи в Киеве, 1912 (Тип. С. В. Кульженко). – XXIV, [549], 216 с. : ил. – Алф. указ.: с. VII–XXIII. – Указ.: с. 1–216.

2. Календарь. Адресная и справочная книга г. Киева за 1914 год / О-во скорой мед. помощи в Киеве. – Киев : Изд. правления О-ва скорой мед. помощи в Киеве, 1913 (Тип. С. В. Кульженко). – XXVIII, [322] c. разд. паг., [969] стб. разд. паг., [1] вкл. л. : карта. – Алф. указ.: с. XI–XXVIII. – Указ.: с. 1–291.

3. Малаков Д. В. Архітектор, мистецтвознавець Володимир Пещанський / Д. В. Малаков // Могилянські читання : зб. наук. пр. / Нац. Києво-Печер. іст.-культур. заповідник ; ред. рада: С. П. Кролевець (голова) [та ін.]. – Київ, 2003. – 2002 : Музейна справа в Україні на зламі тисячоліть. – С. 298–303. – Бібліогр. в підрядк. прим.

4. Малаков Д. В. Про киян відомих і призабутих / Д. В. Малаков. – Київ : Кий, 2019. – 400 с. : іл., портр. – (Повертаємо із забуття). – Бібліогр. в підрядк. прим.

5. Пещанський В.Давні килими України / В. Пещанський. – Львів : [б. в.], 1925. – 14 с., [28] вкл. арк. : іл. – (Збірки Національного музею у Львові). – Назва обкл. : Килими України. – Бібліогр.: с. 14.

6. Пещанський Володимир // Енциклопедія Українознавства : перевид. в Україні / Наук. т-во ім. Т. Шевченка у Львові, Фонд духов. відродження ім. Митрополита Андрея Шептицького ; [голов. ред. В. Кубійович]. – Львів, 1996. – Т. 6: [Перемишль–Пряшівщина]. – С. 2044 : портр.

7. Садиба 1900-х рр., 1912, 1930-х рр., в якій проживали Істоміни М. П., О. П. і Ф. П., Ковалевський В. І. / О. Мокроусова, Т. Скібіцька, Т. Трегубова [та ін.] // Звід пам”яток історії та культури України : енцикл. вид. у 28 т. / Нац. акад. наук України, Ін-т історії України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського, Держ. ком. буд-ва, архітектури та житл. політики України ; голов. редкол.: В. Смолій (голов. ред.) [та ін.]. – Київ, 2021. – Київ, кн. 1, ч. 3 : С–Я. – С. 1441–1442 : іл.

8. Скит Манявський і Богородчанський іконостас. – Жовква : Печатня О. О. Василіян, 1926. – 28 с., [27] вкл. арк. : іл. – (Збірки Національного музею у Львові).

9. Трегубова Т. Будинок військової школи, 1914–18, 1931 / Т. Трегубова, Л. Федорова // Звід пам”яток історії та культури України : енцикл. вид. у 28 т. / Нац. акад. наук України, Ін-т історії України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського, Держ. ком. буд-ва, архітектури та житл. політики України ; голов. редкол.: В. Смолій (голов. ред.) [та ін.]. – Київ, 1999. – Київ, кн. 1, ч. 1 : А–Л. – С. 334.