Презентувала видання Олена Махота, експертка давньоруської будівельної кераміки, дослідниця монументальних пам’яток Києво-Печерської лаври, наукова співробітниця Науково-дослідного сектору археології Національного заповідника «Києво-Печерськалавра». Вона авторка понад 40 наукових публікацій, серед яких участь у колективній монографії «30 сюжетів археології Києво-Печерської лаври часів Незалежності». З 2015 року вивчає будівельну кераміку ХІ–ХV ст. з території Печерського монастиря. До кола наукових інтересів дослідниці належать дослідження плінфи, брускової цегли, голосникової кераміки, будівельних розчинів, монументальної архітектури, будівельних технологій княжої доби, а також архітектурна археологія і музеєфікація пам’яток Х–ХІІІ ст.Розпочала свою презентацію пані Олена з визначення терміну «плінфа». Це широка й пласка випалена плитоподібна цеглина. Архітектура Київської Русі була традиційно дерев’яна, але з приходом нової релігії – християнства – з’явилися зміни і в будівництві. Візантійські майстри привезли із собою нову технологію будівництва – з цегли, а також типові архітектурні форми нових християнських храмів. Вони почали навчати місцевих майстрів усім тонкощам зодчества. Зокрема, греки брали участь у побудові мурованих споруд Печерського монастиря.Як зазначила дослідниця, завдяки численним археологічним дослідженням Національному заповіднику «Києво-Печерськалавра» вдалося зібрати велику колекцію будівельних матеріалів, зокрема плінф. На частині з яких зберігаються різноманітні позначки ще з часів виготовлення плінфи. Саме цю частину опрацювала авторка каталогу, результати дослідження якого втілились у комплексне наукове видання. Мета видання, за словами дослідниці, – зробити цікаве наукове видання для широкого кола читачів, популяризуючи інформацію про найдавнішу українську цеглу, створити сучасний кольоровий каталог плінф Печерського монастиря й розробити розширену типологію позначок на плінфах.Дослідниця детально розповіла про розділи, з яких складається видання. Зокрема, це розділи: плінфа: застигла історія; позначки на плінфах: історія вивчення, гіпотези походження, різновиди, призначення; формування колекції будівельних матеріалів у фондах Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»; каталог; аналіз маркованих плінф Печерського монастиря.  Домінантою видання є, безперечно, каталог плінф ХІ–ХІІІ ст. з різноманітними мітками й позначками, який містить 155 позицій. У ньому представлено фотографії і малюнки цегли, маркування на ній, а також додаткова інформація: колір і вид глини, розміри цеглини, спосіб виготовлення плінфи, аналогії позначок. До речі, на деяких зразках плінф збереглися рельєфні зображення тризуба – родового герба князя Володимира й сучасного Герба УкраїниДослідниця наголосила, що видання – результат довготривалої і сумлінної роботи, що буде цікавим і корисним не тільки фахівцям, а й широкому загалу людей, які цікавляться вітчизняною історією і хочуть більше дізнатися про Київ княжих часів.Наприкінці презентації Олена Махота відповіла на численні питання, що стосувалися не тільки способів і методів виготовлення та маркування плінфи, а й ширшої тематики архітектурних пам’яток Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».Інформаційним супроводом заходу стала фондова виставка «Цегла України: від витоків до сьогодення. Матеріали з фонду ДНАББ ім. В. Г. Заболотного», підготовлена фахівцями бібліотеки.