Місто Шпола Черкаської області – районний центр, розташований на р. Шполці (притока Гнилого Тікичу, басейн Південного Бугу) за 75 км від обласного центру м. Черкас та 192 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (05.12.2001) кількість його мешканців становила 19176 осіб.Назва походить від гідроніма – р. Шполки. За переказом, тут колись була балка, що служила межею між лісом і степом. Цю межу називали Всполє. З приходом поляків ця назва змінилася на Вшпольє, а далі на Шпольє й Шпола. За іншим переказом, слово «шпола» означає «совок, яким черпають воду», і цим словом було названо поселення, бо місцевість поверхнею нагадує совок. За третім переказом, татари назвали цю місцевість Шполою за те, що тут було багато боліт. Перші згадки про місто в документальних джерелах датуються XVIII ст. Шпола згадується як село Звенигородського староства у складі Польщі.
У 1793 р. містечко увійшло до складу Брацлавського намісництва, у 1795 р. – Вознесенського, у 1797 р. – Київської губернії.
На початку ХІХ ст. у Шполі було 459 дворів.
У 1812 р. почала працювати полотняна мануфактура. У 1851 р. засновано цукрозавод, у 1858 р. введено почав діяти паровий млин, у 1860 р. – механічна майстерня.
У1866 р. Шпола стала волосним центром. У 1874 р. було споруджено залізничну станцію.
На початку ХХ ст. у місті нараховувалося 6 лудних майстерень, вальцьовий паровий млин, 20 кузень.
У роки Першої світової (1914-1918 рр.) і Громадянської (1918-1920 рр.) воєн у містечку неодноразово змінювалася влада. У результаті воєнних дій у червні 1920 р. у Шполі остаточно встановлено радянську владу.
У 1926 р. введено в експлуатацію електростанцію. У цьому ж році кількість населення містечка становила 15170 осіб.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з липня 1941 р. до 27 січня 1944 р. Під час окупації на території Шполи діяла підпільна група.
У повоєнні роки було відновлено роботу цукрокомбінату, промкомбінату, промислової артілі «Прогрес», меблевої фабрики.
У 1970-х рр. у Шполі працювали цукровий завод, кукурудзокалібрувальний завод, промкомбінат, швейна фабрика, молокозавод, харчокомбінат, кондитерська фабрика, машинобудівний завод та ін. Діяли районний Будинок культури, 7 бібліотек, широкоекранний кінотеатр тощо.
Наприкінці ХХ ст. у місті працювали завод запасних частин, цукровий, молочний, хлібний заводи, завод продовольчих товарів, харчосмакова, 2 швейні, меблева фабрики, елеватор. Діяли музей бойової слави, меморіальний музей українських лікарів і вчених братів М. С. і О. С. Коломійченків.
Неподалік від міста виявлено поселення трипільської культури, скіфські кургани та ранньослов’янське поселення черняхівської культури.
Список використаної літератури:
1. Кругляк Ю.М. Ім’я вашого міста : походження назв міст і селищ міськ. типу Укр. РСР / Ю. М. Кругляк. – К. : Наук. думка, 1978. – 151 с. – Бібліогр.: с. 148-151.
2. Шпола // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / редкол.: О. М. Маринич [та ін.]. – К. : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1993. – Т. 3. – С. 451.
3. Шпола // Міста України : інформ.-стат. довід. / впорядкув. О. Панасенко. – К. : АВК-Росток, 2007. – С. 114.
4. Шпола // Черкащина : універс. енцикл. : докум.-публіц. наук. фотоіл. іст. вид. / упор. В. Жадько. – К. : Експрес-Поліграф, 2010. – С. 1009-1010 : іл.
5. Шпола, город // Памятники градостроительства и архитектуры УССР : (ил. справ.-кат.). В 4 т. / Гос. ком. Укр. ССР по делам стр-ва, Укр. спец. науч.-реставрац. проект. ин-т, Науч.-исслед. ин-т теории, истории и перспект. проблем совет. архитектуры в г. Киеве. – К. : Будівельник, 1986. – Т. 4. – С. 256 : ил.