Місто Тальне Черкаської області – районний центр, розташований на р. Гірському Тікичі (притока Синюхи, басейн Південного Бугу) за 134 км від обласного центру м. Черкас та 206 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 11757 осіб. За однією із версій, назва міста походить від найменування р. Тальнянки. Гідронім виник від давнього слова «таль», спорідненого із сучасними «талий» і «танути». Місцеві краєзнавці виводять назву від старослов’янського слова «таль» – «залога», «укріплене місце».
Тальне виникло на перехресті численних шляхів, що йшли із Сміли, Черкас, Канева, Богуслава на південний захід – до Умані, Бара, Барцлава, Хотина в XVII ст.
У 1609 р. власником Уманських земель став магнат В.-О. Калиновський.
У роки Національно-визвольної війни 1648-1654 рр. козаки Тального з 1649 р. входили до Романівської сотні Уманського полку.
Відповідно до умов Андрусівського перемир’я (1667 р.) містечко підпорядковувалося Польщі.Від 1725 р. Тальне належало магнату Ф. Потоцькому.
Після приєднання Правобережної України до складу Російської імперії (1793 р.), Тальне увійшло до Уманського повіту Київської губернії (1797 р.). Місто лишалося у власності Потоцьких. У 1823 р. власниками Тального стали графи Наришкіни.
У 1840-х рр. у місті працювала паперова фабрика. У 1853 р. почала діяти цегельня, згодом – пивоварний завод, два водяні млини, кінний завод, 11 кузень. Основним заняттям населення було землеробство, розвивалося ткацтво.
У 1891 р. введено в експлуатацію залізничну лінію Христинівка-Цвіткове, що пролягла неподалік від Тального.
У роки Першої світової (1914-1918 рр.) і Громадянської (1918-1920 рр.) воєн у містечку неодноразово змінювалася влада. У результаті воєнних дій у середині січня 1921 р. у Тальному остаточно встановлено радянську владу.
У 1923 р. було утворено Тальнівський район.
У 1926 р. Тальному надано статус селища міського типу. На той час тут мешкало 10652 особи.
У 1938 р. Тальному віднесено до категорії міст районного підпорядкування.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 29 липня 1941 р. до 9 березня 1944 р. Під час окупації на території міста діяла підпільно-диверсійна група.
У повоєнні роки відновили роботу щебеневий, цегельний, цукровий заводи, елеватор, залізнична станція, нафтобаза, харчокомбінат, промкомбінат, побут комбінат. Розпочали роботу районний Будинок культури, клуб цукрозавод, кінотеатр, районна бібліотека для дорослих.
У 1960 р. введено в експлуатацію теплоелектроцентраль, почав працювати молококонсервний комбінат, у 1959-1960 рр. реконструйовано щебеневий завод, у 1969 р. збудовано кукурудзокалібрувальний завод.
У 1960-1970х рр. споруджено комбінат хлібопродуктів, що об’єднав кукурудзокалібрувальний і комбікормовий завод та елеватор. При харчокомбінаті з 1968 р. діяв завод мінеральних вод.
У 1970-х рр. у Тальному працювало 10 промислових підприємств. Діяв Будинок культури.
Наприкінці ХХ ст. у місті працювали молококонсервний комбінат, комбінат хлібопродуктів, цукровий завод, заводи мінеральної води і м’ясокісткового борошна, комбікормовий, майоліковий і щебеневий заводи. Діяли краєзнавчий музей і музей історії хліборобства.
На території Тального та на його околицях виявлено залишки двох поселень трипільської культури, трьох – доби бронзи та трьох – черняхівської культури.
Список використаної літератури:
1. Кругляк Ю.М. Ім’я вашого міста : походження назв міст і селищ міськ. типу Укр. РСР / Ю. М. Кругляк. – К. : Наук. думка, 1978. – 151 с. – Бібліогр.: с. 148-151.
2. Тальне // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / редкол.: О. М. Маринич [та ін.]. – К. : УРЕ ім. М. П.Бажана, 1993. – Т. 3. – С. 260.3. Тальне // Міста України : інформ.-стат. довід. / впорядкув. О. Панасенко. – К. : АВК-Росток, 2007. – С. 99.
4. Тальне // Черкащина : універс. енцикл. : докум.-публіц. наук. фотоіл. іст. вид. / В. Жадько. – К. : Експрес-Поліграф, 2010. – С. 835-838 : іл.
5. Тальное, город // Памятники градостроительства и архитектуры УССР : (ил. справ.-кат.). В 4 т. / Гос. ком. Укр. ССР по делам стр-ва, Укр. спец. науч.-реставрац. проект. ин-т, Науч.-исслед. ин-т теории, истории и перспект. проблем Совет. архитектуры в г. Киеве. – К. : Будівельник, 1986. – Т. 4. – С. 252-253 : ил.