Місто Жашків Черкаської області – районний центр, розташований на р. Торчі (притока Гірського Тікичу, басейн Південного Бугу) за 172 км від обласного центру м. Черкас та 151 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (05.12.2001) кількість його мешканців складала 15687 осіб.За переказами, Жашків раніше називався Рашковом. На думку дослідників, місто дістало назву від імені першого поселенця Жашка.
Вперше про місто згадується на початку XVII ст., коли він належав до тетіївських володінь князів Острозьких. Зустрічається на карті французького фортифікатора Г. де Боплана.
У роки Національно-визвольної війни 1648-1654 рр. Жашків був у складі Уманського полку (з 1649 р.).
За Андрусівським перемир’ям (1667) Жашків залишився під владою Польщі.
У 1740 р. Жашків переходить у власність Ф.-А. Ледуховського, у 1796 р. – Закревського, у 1798 р. – родини Тавровецьких.
У 1741 р. в селищі було 20 дворів, у 1750 р. – 40 дворів, у 1783 р. – 120 дворів, в яких мешкало 828 осіб.
Після приєднання Правобережної України до Російської імперії (1793) Жашковом володіли польські магнати.
У 1840 р. Жашків віднесено до розряду містечок. У 1866 р. став центром Жашківської волості Таращанського повіту.
У 1852 р. Жашків розділено на дві частини між сестрами магната І. Тарновецького.
У 1860 р. у містечку збудовано цукровий завод. У 1865 р., крім нього, у Жашкові працювали виноробня і пивоварня, млини.
У роки Першої світової (1914-1918) і Громадянської (1918-1920) воєн у містечку неодноразово змінювалася влада. У результаті воєнних дій у Жашкові встановлено радянську владу.
Наприкінці 1922 р. Жашків увійшов до Уманського повіту, у квітні 1923 р. став центром однойменного району Уманського округу, у 1932 р. – Київської, з 1945 р. – Черкаської області.
У 1926 р. у містечку мешкало 5030 чоловік і було 1263 двори.
Протягом 1926-1927 рр. збудовано залізницю Погребище – Жашків.
Кількість населення в 1939 р. становила 6014 осіб.
Напередодні Другої світової війни у Жашкові діяли Будинок культури, радіовузол, бібліотеки.
У роки Другої світової війни містечко було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 19 липня 1941 р. до 6 січня 1944 р. Під час окупації на території Жашкова діяв партизанський загін.
У 1948 р. було відно’лено роботу цукрового заводу. Діяв харчокомбінат, промкомбінат, авторота.
У 1956 р. Жашків об’єднано із с. Городищем і віднесено до міст районного підпорядкування.У 1970-х рр. у Жашкові працювали завод сухого молока і масла, цегельний завод, хлібокомбінат, цукрозавод, «Міжколгоспбуд» та ін. Діяв Всесоюзний науково-дослідний інститут цукрових буряків, Будинок культури, кінотеатр, клуби на цукрозаводі, в Міжколгоспбуді і колгоспах, районна бібліотека тощо.
Наприкінці ХХ ст. у місті працювали цукровий, маслоробний, цегельний та хлібний заводи, філії Київського заводу «Більшовик» та Смілянського швейного об’єднання «Придніпрянка» та ін.
На початку ХХІ ст. у Жашкові працювали маслозавод, «Будтехсервіс», хлібоприймальне підприємство, маслозавод, дочірнє підприємство «Жашківмаш» ВАТ «Більшовик», підприємства з виробництва алкогольних, слабоалкогольних і безалкогольних напоїв, керамічної цегли тощо. Діяли два Будинки культури, кінотеатр, три бібліотеки, історичний музей та ін.
Список використаної літератури:
1. Жашків // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / редкол.: О. М. Маринич [та ін.]. – К. : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1989. – Т. 1 : А-Ж. – С. 402.
2. Жашків // Міста України : інформ.-стат. довід. / впорядкув. О. Панасенко. – К. : АВК-Росток, 2007. – С. 39.
3. Жашків // Черкащина : універс. енцикл. : докум.-публіц. наук. фотоіл. іст. вид. / авт.-упор. В. Жадько. – К. : Експрес-Поліграф, 2010. – С. 308-309 : іл.
4. Кругляк Ю.М. Ім’я вашого міста : походження назв міст і селищ міськ. типу Укр. РСР / Ю. М. Кругляк. – К. : Наук. думка, 1978. – 151 с. – Бібліогр.: с. 148-151.