Місто П’ятихатки Дніпропетровської області – районний центр, розташований за 108 км від обласного центру м. Дніпра та за 355 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних Держкомстату України, кількість його мешканців у 2012 р. складала 18 994 особи.
Ймовірно, назва міста походить від того, що тут було розміщено п’ять хат перших поселенців – братів Потабашних. За легендою, одна із тих хат на вул. Зеленій, 130, збереглася й досі.
Заснування першого населеного пункту на території сучасних П’ятихаток пов’язане з будівництвом Саксаганської дільниці Катерининської залізниці. У 1886 р. тут розпочалося будівництво вузлової станції, поблизу якої брати Потабашні збудували перші хати. За нетривалий період П’ятихатки перетворилися на одну із найбільших вузлових станцій Катерининської залізниці. При вузлі було збудовано паровозне депо.
У роки Громадянської війни 1918-1920 рр. у місті неодноразово змінювалася влада. Внаслідок воєнних дій тут встановлено радянську владу.
У 1923 р. селище стало центром новоутвореного П’ятихатського району Криворізької округи.
У 1920-х рр. у П’ятихатках створено бібліотеки, самодіяльний театр, клуб залізничників, клуб тощо. Крім того, працювали елеватор, маслозавод, державний млин, численні промислові артілі.
У 1930 р. відкрито П’ятихатську машинно-тракторну станцію.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 13 серпня 1941 р. до 19 жовтня 1943 р. Під час окупації на території міста діяла підпільна організація.
У 1944 р. в місті діяли райпромкомбінат, легкопромкомбінат, харчокомбінат, швейна фабрика тощо.
У 1960- х рр. в П’ятихатках діяли районний Будинок культури, Палац культури залізничників, клуби тощо.
Наприкінці ХХ ст. у місті працювали підприємства залізничного транспорту, ремонтно-механічний завод, завод пресових вузлів, консервний, комбікормовий, маслоробний, круп’яний і хлібний заводи, швейна фабрика. Діяв історико-краєзнавчий музей.