Місто Красногорівка (до 1939 р. – селище Красногорівка) Донецької області – місто Мар’їнського району, розташоване на березі р. Лозової за 8 км від районного центру м. Мар’їнки, 30 км від обласного центру м. Донецька та 658 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 16398 осіб.
Назва міста складається з двох частин: красний – це колір глини і кварцитів, з яких виготовляють вогнетривку цеглу; горівка – хвиляста місцевість, невеликі горби, на яких стоїть місто.
Поселення на території сучасного міста виникло в 1870-х рр.
У 1889 р. тут було засновано Красногорівське франко-російське товариство вогнетривкого виробництва; в 1895 р. – закладено завод, сировина для якого добувалася з місцевих кар’єрів.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 17 жовтня 1941 р. до 10 вересня 1943 р.
У 1944 р. у Красногорівці відкрито бібліотеку.
У 1960-х рр. у місті працювали завод вогнетривких виробів, авторемонтний завод, Трудівська геологорозвідувальна експедиція, Мар’їнська міжколгоспна будівельна організація, хлібозавод. Діяли чотири клуби, при яких відкрито бібліотеки.
Наприкінці ХХ ст. у Красногорівці працювали вогнетривний і авторемонтний заводи. Діяв Донецький радгосп-технікум.
Список використаної літератури:
1. Коваль А.П. Знайомі незнайомці : походження назв поселень України / А. П. Коваль. – К. : Либідь, 2001. – 302 с : іл.
2. Красногорівка // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / відп. ред. О. М. Маринич. – К. : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. – Т. 2. – С. 212.
3. Красногорівка // Міста України : інформ.-стат. довід. – К. : АВК-Росток, 2007. – С. 58.
4. Красногорівка // Українська радянська енциклопедія. У 12 т. / голов. ред. М. П. Бажан. – 2-ге вид. – К. : УРЕ, 1980. – Т. 5. – С. 477.