Місто Миколаївка Донецької області – місто, підпорядковане Слов’янській міській раді, розташоване за 16 км від м. Слов’янська, 116 км від обласного центру м. Донецька та 627 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 16493 особи.
Засноване в першій половині XVIII ст. В документах фонду «Изюмская полковая канцелярия» Центрального державного архіву України м. Харкова значиться – Миколаївка оселена в 1730 р. на купленій землі. Тоді вона була власністю обозного Ізюмського полку Д. Бистрицького. В ці роки тут оселилися українські селяни. Церковні записи свідчать, що приблизно за 15-16 км від Слов’янська прибули звідкіль дві сім’ї братів Грунських. Вони й стали першопоселенцями на цих землях.
Річка, на якій розташоване поселення, в час повені навесні й восени природно розливалася й ставала бурхливою. Витікаючи з ярів і пагорбів із червоної глини (внаслідок цього води річки набували червоного кольору), вона шумно «гарчала», ніби розлючений бик. Метафорично ці ознаки перенесено на назву річки – Червоний Бик. Поселення теж отримало таку назву.
Поселення розросталося за рахунок прийшлих селян. Усі вони були віруючими. У одного з поселенців була в скарбі якась ікона. Сходивши до Святогірської обителі, дізналися, що на іконі зображений Микола. Повернувшись до домівок, селяни вирішили побудувати каплицю, в якій поставили ікну Миколая. Згодом і поселення перейменували на Миколаївку.
У 1748 р. побудували нову церкву.
У 1910 р. в Миколаївці створено гончарну школу.
До Жовтневої революції в Миколаївці було 500 дворів. Село належало поміщику Жинєєву.
У роки Другої світової війни село було окуповане німецько-фашистськими загарбниками із жовтня 1941 р. до 2 жовтня 1943 р.
В повоєнні роки частина території селища була відведена під будівництво Слов’янської ДРЕС. Наприкінці 1951 р. почалося будівництво електростанції. 26 вересня 1954 р. став до роботи перший блок електростанції. Першу чергу будівництва ДРЕС завершено в 1957 р.
Будівництво другої черги розпочали в 1964 р.
18 листопада 2003 р. смт Миколаївка набуло статусу міста й підпорядковане Слов’янській міській раді.
Наприкінці ХХ ст. у Миколаївці працювали Слов’янська ДРЕС. Діяла філія Слов’янського енергобудівного технікуму.
Список використаної літератури:
1. Миколаївка // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / відп. ред. О. М. Маринич. К., 1990. Т. 2. С. 348.
2. Миколаївка // Міста України : інформ.стат. довід. К., 2007. С. 67.
3. Миколаївка // Українська радянська енциклопедія. У 12 т. / голов. ред. М. П. Бажан. 2ге вид. К., 1981. Т. 6. С. 494.
4. Миколаївка // Український радянський енциклопедичний словник. В 3 т. / редкол.: М. П. Бажан [та ін.]. К., 1967. Т. 2. С. 485.
5. Миронов В.П. Донецкая область / В. П. Миронов // Украинская советская энциклопедия. В 12 т. / редкол.: О. К. Антонов [и др.]. К., 1985. Т. 11, кн. 2. С. 433436 : ил.
6. Памятники истории и культуры Украинской ССР : каталогсправочник / гл. ред. П. Тронько ; зам. гл. ред.: Г. К. Злобин, Ю. А. Олененко. К. : Наук. думка, 1987. 780 с. : ил.