Місто Шахтарськ Донецької області – місто обласного значення, розташоване на р. Кленовій за 53 км від обласного центру м. Донецька та 722 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 60368 осіб.
Із середини XVIII ст. донські поміщики й чиновники, одержуючи від Військової канцелярії великі земельні наділи, почали заселяти їх, вивозячи селян-кріпаків із своїх маєтків у Росії. Також визволені від кримських татар землі заселяли селяни-утікачі з України. Таким чином утворювалися хутори, що носили назву власників. На місці сучасного Шахтарська виникла слобода Олексієво-Орлівка.
У 1784 р. поблизу р. Ольхівчика і поштового тракту військовий старшина Васильєв збудував заїжджий двір. Незабаром навколо нього почали селитися селяни-втікачі. Поселення дістало назву Ольхівське, що згодом трансформувалося в Ольхівчик.
Наприкінці XVIII ст. навколо Ольхівчика й Олексієво-Орлівки заклали вугільні шахти. У 1836 р. за допомогою інженерів Луганського металургійного заводу розпочалося дослідження покладів антрациту в ряді місць Міуського округу, в тому числі у балках Кленовій, Контарній, Стіжківській (територія нинішнього Шахтарська).
На початку ХХ ст. споруджуються вугільні шахти на околицях Олексієво-Орлівки. Водночас поблизу Ольхівчика будувалася шахта купця А. Катика. У 1901-1903 рр. зведено ще дві шахти, що належали цьому купцю.
Наприкінці 1917 р. у Олексієво-Орлівці й Ольхівчику встановлено радянську владу. Протягом 1918-1919 рр. за право володіти місто боролися австро-німецькі, денікінські й радянські війська. Перемогу здобули останні.
У 1922 р. Олексієво-Орлівка стала центром Олексієво-Орлівського району Юзівського округу. У жовтні 1924 р. цей район ліквідовано, а села Олексієво-Орлівка й Ольхівчик увійшли до складу Чистяківського району Юзівського округу.
Протягом 1927-1928 рр. було збудовано Сердитянську збагачувальну фабрику й канатну підвісну дорогу. У 1930-х рр. відкрито нові шахти, Центральну збагачувальну фабрику з підвісними канатними дорогами до шахт.
У 1935 р. за 15 км від селища Катика почалося будівництво селища Контарного.
У 1939 р. Олексієво-Орлівка й Ольхівчик віднесено до категорії селищ міського типу.
У роки Другої світової війни селища були окуповані німецько-фашистськими загарбниками в період з 28 жовтня 1941 р. до 2 вересня 1943 р. Під час окупації на території селищ діяли підпільні організації.
На початку 1945 р. селище Катик стало центром новоутвореного району, що об’єднав населені пункти колишнього Чистяківського сільського району й шахти тресту «Зуївантрацит».
20 серпня 1953 р. селища Катик, Олексієво-Орлівку й Ольхівчик об’єднали в місто з назвою Шахтарськ. Воно було віднесено до категорії міст районного підпорядкування. У місті розташовувалися трести «Шахтарськантрацит», «Шахтарськшахтобуд» і «Шахтарськжитлобуд». Крім вугільних шахт, працювали збагачувальна фабрика, асфальтобетонний завод та інші підприємства.
Наприкінці ХХ ст. Шахтарськ був значним промисловим центром Донбасу. Провідною галуззю промисловості була вугільна (10 шахт, 3 збагачувальні фабрики). Розвинута була харчова промисловість (молочний, пивоварний заводи, хлібокомбінат). Працювали ремонтно-механічний, комбікормовий заводи, швейно-трикотажна фабрика. Діяло відділення Донецького політехнічного інституту, кіно- і торговельний технікуми, педагогічне училище тощо.
На території Шахтарська виявлено скіфську статую (V ст. до н.е.), що зображує знатного воїна зі збруєю. Друга статуя є пам”яткою епохи кочівників (ІХ-ХІІІ ст. н.е.).
Список використаної літератури:
1. Кругляк Ю.М. Ім’я вашого міста : походження назв міст і селищ міського типу Української РСР / Ю. М. Кругляк; відп. ред. І. О. Варченко. – К. : Наук. думка, 1978. – 151 с. – Бібліогр.: с. 148-151.
2. Оропай О.М. Шахтарськ – місто обласного підпорядкування / О. М. Оропай, Л. П. Швайко // Історія міст і сіл Української РСР. В 26 т. / Ін-т історії АН УРСР. – К. : УРЕ, 1970. Донецька область. – С. 894-909 : фото. – Бібліогр. в підряд. прим.
3. Шахтарськ // Міста України : інформ.-стат. довід. – К. : АВК-Росток, 2007. – С. 113.
4. Шахтарськ // Універсальний словник-енциклопедія: УСЕ / голова ред. ради М. Попович. – 3-е вид., перероб. і доп. – К. : Всеувито, 2003. – С. 1373.
5. Шахтерск // Украинская советская энциклопедия / редкол. Б. М. Бабий [и др.]. – К. : Гл. ред. УСЭ, 1985. – Т. 12. – С. 306.