Місто Вуглегірськ (до 1957 р. – Хацапетівка) Донецької області – місто Єнакієвської міськради, розташоване за 12 км від районного центру м. Єнакієво, 59 км від обласного центру м. Донецька і 699 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 10693 особи.
Перша назва міста, за народними переказами, походить від прізвища перших поселенців – братів Микити й Івана Хацапетів. За іншою версією, назва походить від могили Хацапетової, що розташована поруч з містом. Сучасна назва характеризує основну господарсько-промислову спрямованість міста й діяльність населення. Вуглегірськ – це «місто вугілля», «місто шахтарів».
У другій половині ХІХ ст., зважаючи на активний розвиток вугільної й металургійної промисловості на території Донбасу, розгорнулося будівництво залізниць. У 1789 р. споруджено залізничну станцію Хацапетівка. З розвитком залізничної мережі, станція стала проміжною. Згодом – розширювалася, навколо неї забудовувалося селище.
1879 р. у зв’язку з будівництвом залізниці, яка пройшла по території майбутнього селища, засноване селище Наприкінці 1919 р. в Хацапетівці встановлено радянську владу.
У 1938-1939 рр. в селищі відкрито вугільні шахти.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з листопада 1941 р. до 3 вересня 1943 р.
У 1958 р. Вуглегірськ віднесено до категорії міст районного підпорядкування.
У 1960-х рр. у місті діяли хлібозавод, комбінат побутового обслуговування, грязеводолікарня, палац культури, два клуби, дев’ять бібліотек тощо.
Через місто проходить автомагістраль Київ – Луганськ – Ізварине. Розташоване тролейбусне депо від Єнакієвського трамвайно-тролейбусного управління.
Наприкінці ХХ ст. у Вуглегірську діяли кам’яновугільна шахта і збагачувальна фабрика.
На початку ХХІ ст. в м. Вуглегірську діяли промислові підприємства: кам’яно-вугільна шахта «Вуглегірська» ДП «Орджонікізевугілля», ЗАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Вуглегірська»». Функціонували бібліотека, Центр культури та дозвілля. Діла Українська православна церква.
Список використаної літератури:
1. Вуглегірськ // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / Відп. ред. О. М. Маринич. – К. : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1989. – Т. 1. – С. 232.
2. Вуглегірськ // Міста України : інформ.-стат. довід. – К. : АВК-Росток, 2007. – С. 25.
3. Коваль А.П. Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України / А. П. Коваль. – К. : Либідь, 2001. – 302 с.
4. Смолій М.М. Вуглегірськ / М. М. Смолій, В. Г. Солдатов // Енциклопедія Сучасної України / Ін-т енцикл. досліджень НАНУ. – К. : Ін-т енцикл. досліджень НАНУ, 2006. – Т. 5. – С. 227 : іл.
5. Углегорск // История городов и сел Украинской ССР. В 26 т. / редкол.: П. Т. Тронько (председатель) и др. – К. : Гл. ред. УСЭ, 1976. – Донецкая область. – С. 365-366.