Місто Ясинувата Донецької області – місто районного значення, районний центр, розташований у верхів’ях річок Кальміусу й Кривого Торця за 18 км від обласного центру м. Донецька та за 674 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 36903 особи.
Назва поселення, ймовірно, походить від того, що на його території було багато ясенів.
Місто було засноване в 1872 р. у зв’язку з будівництвом Костянтинівсько-Оленівської лінії залізниці. Біля лінії збудували залізничну станцію Ясинувата, з якої розрослося поселення.У 1879 р. відкрито лінію Ясинувата–Кринична–Хацапетівка, у 1883 р. – під’їзд до Макіївського заводу, через рік – дільницю Ясинувата–Синельникове, у 1893 р. – Ясинувата–Мушкетове. Станція стала вузловою.
У 1897 р. в селищі відкрито однокласне училище.
Наприкінці 1917 р. у селищі встановлено радянську владу. У квітні 1918 р. – взимку 1919 р. – австро-німецька окупація Ясинуватої. Протягом весни – кінця 1919 р. селищем володіли денікінські війська. Наприкінці 1919 р. знову встановлено радянську владу.У 1926 р. поселення отримало статус селища міського типу.
У 1927 р. збудовано борошномельний завод. У 1931 р. відкрито фабрику-кухню.
З 1937 р. у Ясинуватій містилося управління Південно-Донецької залізниці.
У 1938 р. селище отримало статус міста.У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 22 жовтня 1941 р. до 8 вересня 1943 р. Під час окупації на території Ясинуватої діяли підпільні організації.
У 1946 р. в місті було збудовано Ясинуватський машинобудівний завод.
Наприкінці ХХ ст. у місті працювали підприємства залізничного транспорту, машинобудівельний завод, завод залізобетонних виробів, цех метласької плитки Донецького комбінату каменеліпних і керамічних виробів, комбінат хлібопродуктів. Діяв технікум транспортного будівництва.
На території міста виявлено поховання епохи міді-бронзи, одне поховання середини ХІ ст. н.е.
Список використаної літератури:
1. Коваль А.П. Знайомі незнайомці : походження назв поселень України / А. П. Коваль. – К. : Либідь, 2001. – 302 с : іл.
2. Пірко В.О. Ясинувата / В. О. Пірко, М. М. Продан // Історія міст і сіл Української РСР. В 26 т. / Ін-т історії АН УРСР. – К. : УРЕ, 1970. – Донецька область. – С. 913-924 : фот. – Бібліогр. в підряд. прим.
3. Памятники истории и культуры Украинской ССР : кат.-справ. / гл. ред. П. Тронько ; зам. гл. ред.: Г. К. Злобин, Ю. А. Олененко ; секретарь В. И. Тимофеенко. – К. : Наук. думка, 1987. – 736 с. : ил., 44 вкл. л. – Имен. указ.: с. 714-736.
4. Пирко В.А. Ясиноватая / В. А. Пирко, М. М. Продан // История городов и сел Украинской ССР : В 26 т. / П. Т. Тронько : Главная редакция Украинской советской энциклопедии, 1976. – Донецкая область. – С. 748-759 : фот. – Бібліогр. в кінці ст.
5. Ясинувата // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / Укр. енцикл. ім. М. П. Бажана. – К. : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1993. – Т. 3 : П-Я. – С. 467.
6. Ясинувата // Міста України : інформ.-стат. довід. – К. : АВК-Росток, 2007. – С. 118.