Місто Єнакієве (1928-1936 – Рикове, 1936-1944 – Орджонікідзе) Донецької області – місто підпорядкування, розташоване на річок Садка й Булавинка (на території міста впадає в р. Кринку – притоку Міусу) за 52 км від обласного центру м. Донецька та 698 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 104266 осіб.
Назва походить від прізвища російського інженера і промисловця Ф. Є. Єнакієва, який у 1895 р. з участю бельгійців створив акціонерне товариство, що взялося до будівництва металургійного заводу й вугільних шахт.
Перші населені пункти на території сучасного Єнакієвого з’явилися наприкінці XVIII ст. У 1782 р. на березі р. Булавинки з’явилося с. Федорівка. На землях поміщика Опашнянського в 1783 р. засновано с. Роздольське (нині с. Роздолівка) і с. Софіївку (нині селище Карло-Марксове).
У 1858 р. неподалік від Роздольського й Софіївки, на р. Садках, розпочалося будівництво казенного дослідного чавуноливарного заводу – Петровського, де випробовували виплавку чавуну з місцевих руд на коксівному вугіллі. У 1862 р. на Петровському заводі вперше в Російській імперії виплавили чавун на мінеральному паливі. Водночас з будівництвом заводу закладено Софіївський кам”яновугільний рудник (нині шахта ім. Карла Маркса ДП «Орджонікідзевугілля»).
У 1858 р. було засновано Софіївський кам’яновугільний рудник.
У 1895 р. російські інженери Ф. Є. Єнакієв і Б. А. Яловецький спільно з бельгійськими підприємцями заснували Російсько-бельгійське металургійне товариство. У 1897 р. неподалік від старого заводу вони збудували новий Петровський завод. Поруч з заводом було відкрито кам’яновугільні рудники Вєровку, Нар’євку та Бунге. Навколо заводу й рудників виникло кілька селищ. У 1898 р. вони об’єдналися в одне – Єнакієве. На той час селище входило до складу Бахмутського повіту Катеринославської губернії.
На початку ХХ ст. в Єнакієвому збудовано коксохімічний, цегельний і пивоварний заводи, олійницю. Діяли 2 кам’яні церкви, молитовний дім, костел, синагога, два готелі, дві пекарні.
Напередодні Першої світової війни в місті працювало 8-класне комерційне училище, чотирикласна міська і заводська школи, трикласна церковнопарафіяльна школа; діяв «Народний дім», клуб службовців металургійного заводу, бібліотека споживчого товариства.
Наприкінці 1917 р. в Єнакієвому встановлено радянську владу. Проте 18 квітня 1918 р. місто окуповане австрійсько-німецькими загарбниками. Протягом 1918 р. містом володіли війська Центральної ради. У 1919 р. Єнакієвим заволоділи білогвардійські війська. Наприкінці 1919 р. у місті знову встановлено радянську владу.
У вересні 1921 р. створено трест «Південсталь», що об’єднав Петровський, Юзівський і Макіївський металургійні заводи.
У 1922 р. в селищі відкрито будинок відпочинку металургів і гірників.
Протягом 1923-1959 рр. Єнакієво було районним центром.
У 1925 р. Єнакієве віднесено до категорії міст.
У 1930-х рр. на всіх промислових підприємствах міста здійснено технічну реконструкцію. Крім того, збудовано нові підприємства: коксохімічний і цементний завод, завод металоконструкцій, аглофабрику, шахти тощо. Серед культурно-освітніх закладів міста тих часів – два палаци культури, десять клубів, 124 бібліотеки, російський драматичний театр.
У 1930-1940-х рр. місто благоустроювалося й озеленялося (закладалися нові парки, сквери, сади). Укладалися водопровідна й каналізаційна мережі.
У роки Другої світової війни Єнакієве було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 1 листопада 1941 р. до 03 вересня 1943 р. Під час окупації в місті діяв партизанський загін.
Внаслідок воєнних дій в Єнакієвому було зруйновано металургійний завод, Новоєнакіївський і Староєнакіївський коксохімічні, цементний, пивоварний і два хлібозаводи, залізнична станція. Розореними були комунальне господарство й міський транспорт.
У післявоєнні роки відновлюються промислові підприємства. Зокрема, у наприкінці 1943 р. ввели в експлуатацію доменну піч № 6 металургійного заводу. Протягом 1946-1950-х рр. вся промисловість міста була відновлена, введено в дію нові шахти.
Відбудовувалися також житлові будинки, культурно-побутові заклади, комунальне господарство.
В наступні роки в Єнакієвому створено потужну будівельну індустрію: завод залізобетонних виробів, експериментальний завод для виробництва будівельних матеріалів, домобудівний комбінат. Збудовано також котельно-механічний і авторемонтний заводи, меблеву фабрику, молокозавод, введено в дію кілька нових шахт.
У 1959 р. в Єнакієвому відкрито загальнотехнічний факультет Донецького політехнічного інституту.
Наприкінці ХХ ст. Єнакієве входило до складу Горівсько-Єнакіївського промислового вузла. Провідні галузі промисловості – металургійна (металургійний завод) і вугільна (десять шахт, центральна збагачувальна фабрика). Працювали заводи: котельномеханічний, авторемонтний, залізобетонних напірних труб, великоблокового домобудування, молокозавод; швейна і швейно-галантерейна фабрики, пивоварний і хлібний заводи, м’ясний комбінат. Діяв краєзнавчий музей.
У місті розвинена транспортна інфраструктура: автобусні, трамвайні і тролейбусні маршрути. У Єнакієвому є залізнична станція. Місто має автобусне сполучення з містами Луганськом, Запоріжжям, Дніпропетровськом, Мелітополем, Бердянськом, Харковом, Ростовим (РФ).
На початку ХХІ ст. у Єнакієвому діяли, окрім металургійного заводу й шахт ДП «Орджонікідзевугілля», ВАТи «Єнакіївський котельно-механічний завод», «Єнакіївський цементний завод», ЗАТи «Єнакіївський коксохімпром», «Єнакіївський хлібозавод», «Єнакіївський міськмолокозавод», ТОВ «Каріна», ПП «Світанок». Працювали Центр дитячої та юнацької творчості, філії трьох вишів, два Палаци культури, центр культури та дозвілля, 12 бібліотек, музей історії міста, Палац спорту «Шахтар».
Список використаної літератури:
1. Єнакієве // Міста України : інформ.-стат. довід. – К. : АВК-Росток, 2007. – С. 38. Альтер С.З. Донбасс : спутник туриста / С. З. Альтер ; ред. Е. Тереков. – Сталино : Кн. изд-во, 1960. – 251 с. : 18 вкл. л. іл.
2. Заря І.П. Єнакієве / І. П. Заря // Енциклопедія Сучасної України / Наук. т-во ім. Т. Г. Шевченка, Ін-т енцикл. досліджень НАН України. – К., 2009. – Т. 9. – С. 410-411 : фот.
3. Зик Ю.Є. Єнакієве – місто обласного підпорядкування / Ю. Є. Зик, А. І. Рябцев, О. П. Хворостянов // Історія міст і сіл Української РСР. В 26 т. / Ін-т історії АН УРСР. – К. : УРЕ, 1970. Донецька область. – С. 369-389 : фот. – Бібліогр. в підряд. прим.
4. Кругляк Ю.М. Ім’я вашого міста : походження назв міст і селищ міського типу Української РСР / Ю. М. Кругляк; відп. ред. І. О. Варченко. – К. : Наук. думка, 1978. – 151 с. – Бібліогр.: с. 148-151.