Місто Городенка Івано-Франківської області – районний центр, розташований на р. Ямгорові за 68 км від обласного центру м. Івано-Франківська та 480 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 9508 осіб.
Назва вказує на засоби оборони перед нападами ворогів і походить від слова «город», що значить «укріплення з частоколів або зрубів».Перша письмова згадка про місто датується 1195 р. Тоді це було поселення хліборобів і ремісників у межах кордонів Галицько-Волинської держави.
У 1349 р. Городенка у складі Галицького князівства потрапила під владу Польщі.
На початку XV ст. у місті споруджено замок.
У XV-XVI ст. основним заняттям населення було землеробство і тваринництва, а з кінця XVI ст. почали розвиватися і ремесла (бондарство, столярство, стельмаство, теслярство, колісництво), утворювалися цехові організації.
У роки Національно-визвольної війни 1648-1654 рр. Городенка зазнала значних руйнувань внаслідок воєнних дій.
У 1668 р. місту надане магдебурзьке право, яке стало поштовхом для розвитку міста як торговельного й культурного центру.
На початку XVIII ст. у Городенці засновано греко-католицький монастир, у 1706 р. зведено вірменський костел, а в 1743 р. утворено римсько-католицьку парафію.
У 1760 р. коштом графа Потоцького було зведено римо-католицький костел Непорочного Зачаття (нині – пам’ятка архітектури) і монастир місіонерів при ньому (архітектори Б. Меретин та Й. Пінзель). У 1763 р. в місті збудовано церкву Успіння Пресвятої Богородиці, яку в 1766 р. освятив єпископ Л. Шептицький.
Після першого поділу Польщі в 1772 р. Городенка у складі Галичини відійшла до Австрії (від 1867 р. – Австро-Угорщина).
Наприкінці XVIII ст. у містечку було 774 будинки, кількість мешканців становила 5010 осіб. Основним заняттям населення було хліборобство.
У другій половині ХІХ ст. в місті розвивалася промисловість. У 1870 р. розпочалося будівництво спиртового і пивоварного заводів, пущено дві печі для випалювання вапна. У 1890-х рр. у Городенці відкрито каменоломню, цукроварню, гуральню. У 1907 р. введено в експлуатацію цементний і черепичний заводи.
У роки Першої світової війни Городенка зазнала значних руйнувань. У 1919 р. місто перейшло під владу Польщі.
У 1923 р. в містечку відновили роботу спиртовий завод, цегельня, ремісничі майстерні.
У 1939 р. Городенка увійшла до складу УРСР. Місто стало районним центром.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 3 липня 1941 р. до 25 березня 1944 р. Під час окупації на території Городенки діяли підпільні організації. Внаслідок воєнних дій у місті було зруйновано близько 50% житлового фонду, усі школи, Будинок культури, лікарню, міську електростанцію тощо.
Протягом 1946-1955 р. реконструйовано цукровий комбінат.
У 1960-х рр. у Городенці діяли районний Будинок культури два кінотеатри, вісім бібліотек, два клуби, два палаци культури.
Наприкінці ХХ ст. у місті працювали цукровий, консервний і сироробний заводи.
На початку ХХІ ст. у місті працювали цукровий завод, сир завод, хлібоприймальне підприємство, підприємство з виготовлення будівельних конструкції з металопластику. Діяли районний Будинок культури, два Народні доми «Просвіта», Будинок дитячої та юнацької творчості, Будинок вчителя, дві бібліотеки, кінотеатр, музей «Борцям за волю України» тощо.
На околицях Городенки було виявлено кам’яні знаряддя праці доби міді та бронзи, поховання доби бронзи, а також бронзову застібку перших століть нашої ери та візантійські монети.
Список використаної літератури:
1. Городенка // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / редкол.: О. М. Маринич [та ін.]. – К. : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1989. – Т. 1. – С. 287.
2. Городенка // Міста України : інформ.-стат. довід. / впорядкув. О. Панасенко. – К. : АВК-Росток, 2007. – С. 29.
3. Городенка, город // Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР : (ил. справ.-кат.). В 4 т. / Госстрой УССР, Укрпроектреставрация, КиевНИИТИ. – К. : Будівельник, 1985. – Т. 2. – С. 227 : ил.
3. Коваль А.П. Знайомі незнайомці : походження назв поселень України / А.П.Коваль. – К. : Либідь, 2001. – 302 с : іл. – Бібліогр.: с. 282.
4. Патика Г.І. Городенка / Г. І. Патика, І. У. Перекопський // Історія міст і сіл Української РСР / голов. редкол.: П. Т. Тронько [та ін.] ; редкол. тому: О. О. Чернов [та ін.]. – К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1971. – В 26 т. : Івано-Франківська область. – С. 173-183 : іл. – Бібліогр. в підрядк. прим.
5. Хамець М.В. Городенка / М. В. Хамець // Енциклопедія Сучасної України / НАН України, Наук. т-во ім. Т. Г. Шевченка, Ін-т енциклопед. дослідж. НАН України. – К. : Ін-т енциклопед. дослідж. НАН України, 2006. – Т. 6 : Го-Гю. – С. 284-285 : іл.