Рогатин – районний центр Івано-Франківської області. Місто розташоване на р. Гнилій Липі (притока Дністра), при впадінні в неї р. Потоку, за 58 км від обласного центру м. Івано-Франківська та 489 км від м. Києва. Відповідно до даних останнього Всеукраїнського перепису населення (5 грудня 2001 р.) у Рогатині мешкала 8 461 особа.
За легендою, під час полювання на території сучасного міста заблукала дружина Ярослава Осмомисла і її з лісових хащів вивів олень-рогач. На місці, де княгиня побачила оленя, князь велів збудувати терем, навколо якого виріс Рогатин. Існують інші перекази й легенди щодо походження назви міста. На думку дослідників, назва походить від старовинного імені Рогата, в основі якого лежить слово «ріг».
На гербі міста на синьому полі зображено золотого оленячого рога та золоту літеру «R». Рогатин отримав міські права в 1415 р. від власника Волчка Преслужича, який у грамоті також визначив і знак на печатку міста – оленячий ріг та літеру «R». Це один із найдавніших міських гербів. У 1535 р. цей знак підтвердив король Сигізмунд І, а в 1796 р. – цісар Франц ІІ. Герб Рогатина фактично без змін функціонував до 1939 р.
Також існує кілька легенд щодо заснування міста. Перші ж письмові повідомлення про Рогатин належать до ХІІ ст. Польський хроніст Кромер вказує, що в 1200 р. у Рогатині був «осідок архімандрита». Пізніше місто згадане в польських документах за 1340, 1366, 1367 рр. та в папській булі за 1390 р.
У 1415 р. Рогатину надане магдебурзьке право.
До 1443 р. містом володіли шляхтичі Рогатинські. Пізніше Рогатин став власністю польських королів.
У другій половині XVI ст. тут збудовано замок, згодом – кам’яні укріплення. Над оборонними ровами підносилися звідні мости Галицьких і Львівських воріт.
У XIV-XV ст. Рогатин був відомим осередком ремесла й торгівлі. Основну частину населення становили ремісники, які об’єднувалися в цехи: кравецький, різницький, пекарський, кушнірський, бондарський, ковальський і музичний. Решта населення займалися землеробством і тваринництвом.
У 1520 р. місто зазнало значних руйнувань внаслідок нападу татарської орди. Серед захоплених у полон була дівчина Настя Лісовська (відома як Роксолана), улюблена дружина турецького султана Сулеймана Пишного.
У 1589 р. в містечку було створене Рогатинське церковне братство, яке згодом відкрило школу зі староруською мовою навчання.
Мешканці міста брали активну участь у Національно-визвольній війні 1648-1654 рр. Після завершення війни польська шляхта укріпила в Рогатині замок, оборонні вали й мури.
У роки Першої світової війни місто зазнало значних руйнувань, зокрема було зруйновано 70% будинків. Наприкінці 1920 р. місто захопили польські війська.
Восени 1939 р. Рогатин відійшов до складу УРСР. Місто стало районним центром. Тут створено промкомбінат, харчокомбінат, крохмальний цех, млин. Почали діяти Будинок культури, бібліотека, краєзнавчий музей.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період із червня 1941 р. до 23 липня 1944 р.
До кінця 1944 р. було відновлено роботу електростанції, млинозаводу, пошти, телеграфу, залізничної станції, торговельних організацій, пекарні, їдальні, більшості майстерень промкомбінату.
Станом на 1968 р. у Рогатині працювало 13 промислових підприємств і організацій, серед яких комбінат хлібопродуктів, млинозавод, харчокомбінат, об’єднання «Сільгосптехніки» та ін.
У 1940-х рр. у місті діяли районний Будинок культури, районна масова та дитяча бібліотеки тощо.
Від 1983 р. у Рогатині працює музей іконопису, скульптури і різьблення (XVI-ХІХ ст.).
Наприкінці ХХ ст. у Рогатині працювали комбінат хлібопродуктів, молочний завод, завод мінеральної води «Роксолана», газокомпресорна станція.
На околицях м. Рогатина виявлено крем’яні знаряддя праці та посуд доби міді і бронзи, а також кам’яні скульптури (баби) кочівників, що мешкали тут у Х-ХІІ ст.
У м. Рогатині народилися: Роксолана (Лісовська Анастасія, або Олександра, Гаврилівна; близько 1506 – 15 березня 1558, деякі дослідники називають 1561 або 1563) – улюблена дружина султана Османської імперії Сулеймана І Пишного, за однією версією – дочка священика з м. Рогатина Івано-Франківської області, за іншою – з містечка Чемерівців Хмельницької області; Володимир Баляс (1906-1980) – український художник, графік, ілюстратор, скульптор; Іван Крушельницький (1905-1934) – український поет, художник, драматург, декоратор, мистецтвознавець і літературний критик.
Фотогалерея:
Місто Рогатин Івано-Франківської області
