Місто Первомайський (до 1952 р. – Лихачове) Харківської області – місто обласного значення, районний центр, розташований за 93 км від обласного центру м. Харкова та 479 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 32826 осіб. Назва міста, ймовірно, походить від назви свята «Першого травня» (рос. «Первое мая»).
До 1917 р. на території сучасного міста існувала поміщицька економія, що мала цегельний і механічний заводи, млин з газогенераторним двигуном. Поблизу економії розташовувалася станція Лихачове на Курсько-Харківсько-Севастопольській залізниці, збудованій в 1870-х рр. З житлових будівель робітників і службовців наприкінці 1924 р. виникло селище Лихачове, що належало до Верхньобишкінськой сільської ради Олексіївського району.
У 1929 р. в Лихочовому створено машинно-тракторну станцію. На початку 1930-х рр. при ній діяли клуб, бібліотека, радіовузол.
У 1932 р. Лихачове стало центром Маслівської сільради. У 1935 р. до селища із с. Олексіївки було перенесено районний центр. У цей час в селищі діяли цегельний завод і склади «Заготзерно».
У 1939 р. в пристанційному селищі Лихачовому мешкало 296 осіб, на хуторі Первомайському – 640 осіб.
Під час Другої світової війни села Лихачове було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 21 жовтня 1941 р. до 16 вересня 1943 р. У часи окупації на території району діяли партизанські загони. Внаслідок воєнних дій село було практично вщент зруйноване.
У 1947 р. Лихачове стало районним центром.
24 червня 1952 р. Лихачове було перейменоване на Первомайський. У 1957 р. його віднесено до селищ міського типу.
У 1962 р. у Первомайському відкрито електростанцію. У 1963 р. в селищі виявлене родовище природного газу.
У 1960-х рр. у Первомайському діяли цегельний і молочний заводи, контора розвідувального буріння, Будинок культури, стадіон, бібліотеки.
Протягом 1963-1964 рр. селище підпорядковувалося Зміївському району. У січні 1965 р. воно стало адміністративним центром Первомайського району.
У 1991 р. Первомайський отримав статус міста.
Через місто проходить залізниця «Москва-Сімферополь», автошлях державного значення на Павлоград, Дніпропетровськ, Запоріжжя, дорога обласного значення «Первомайський – Курган – Гусарівка».
У 1990-х рр. у Первомайському діяли виробниче об’єднання «Хімпром», заводи: залізобетонних конструкцій, хлібний, молочний і ремонтно-механічний, харчосмакова й овочева фабрики, цех Харківської трикотажної фабрики.
Список використаної літератури:
1. Котлов П.Ю. Первомайське / П. Ю. Котлов, В. О. Кльосов, Є. П. Медведєв // Історія міст і сіл Української РСР. В 26 т. / редкол.: М. А. Сіроштан (голова), В. М. Селіванов, К. К. Шиян [та ін.]. К., 1967. Харківська область. С. 791801 : іл.
2. Первомайський // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / відп. ред. О. М. Маринич. К., 1993. Т. 3. С. 15.
3. Первомайський = Pervomaysky // Міста України: діловий потенціал / авт.уклад. О.В. Бондар. К., 2002. С. 150151 : іл..
4. Первомайський // Українська радянська енциклопедія. У 12 т. / голов. ред. М. П. Бажан. 2ге вид. К., 1982. Т. 8. С. 240. : іл.