Місто Каховка Херсонської області – місто обласного підпорядкування, районний центр, розташований на р. Дніпрі на лівому березі Каховського водосховища за 89 км від обласного центру м. Херсона та 623 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (05.12.2001) кількість його мешканців становила 38166 осіб.
Назва міста походить від імені власника В. Нечуй-Каховського, якому ці землі подарувала цариця Катерина ІІ після розгрому фортеці Іслам-Кермен. Перша згадка про місто датується 1791 р. як про с. Каховку.
Наприкінці XV ст. на території сучасного міста була турецько-татарська фортеця Іслам-Кермен («Ісламська фортеця»).
Під час Азовського походу в 1695 р. козацькі війська І. Мазепи та російські війська зруйнували фортецю.
Після 1783 р. на території зруйнованої фортеці було засновано нове поселення – Каховку. До 1796 р. вона входила до складу Таврійської області, а з 1797 р. – до Новоросійської губернії.
У 1840 р. Каховку переведено в розряд містечок.
Після реформи 1861 р. Каховка стала волосним центром Дніпровського повіту Таврійської губернії.
У 1917 р. внаслідок революційних подій у містечку встановлено радянську владу.
У 1918 р. Каховка отримала статус міста, у 1923 р. було створено Каховський район.На початку ХХІ ст. у місті працювали експериментальний механічний завод, який спеціалізувався на випуску експериментальних машин та обладнання для переробної і харчової промисловості, завод «Сільгоспагрегат» з ремонту дизельних двигунів і виробництву запасних частин для сільгосптехніки, сільськогосподарське ЗАТ «Чумак», філія компанії «Каргіл» – підприємства з переробки соняшника в олію; діяли міський палац культури, історичний музей тощо.
На схилах Каховського водосховища є пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення – парк.
На території міста знайдено залишки поселення та поховання доби пізньої бронзи, скіфське поселення та кам’яні баби кочівників XI-XIII ст.
Список використаної літератури:
1. Івченко А. Міста України : довід. / А. Івченко. – К. : Картографія, 1999. – 135 с. : табл. – (Україна на межі тисячоліть). – Бібліогр.: с. 135.
2. Каховка // Вся Украина : путеводитель / А. С. Ивченко. – К. : Картографія, 2005. – С. 584-585 : фот.
3. Каховка // Географічна енциклопедія України. У 3 т. / Відп. ред. О. М. Маринич. – К. : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. – Т. 2. – С. 130 : фот.
4. Каховка // Міста України : інформ.-стат. довід. – К. : АВК-Росток, 2007. – С. 50.
5. Каховка // Южная Украина : путеводитель / С. Л. Удовик. – К. : Ваклер, 2007. – С. 136.
6. Коваль А.П. Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України / А. П. Коваль. – К. : Либідь, 2001. – 302 с : іл.
7. Пєтухов Є.І. Каховка / Є. І. Пєтухов, М. Г. Шамрай // Історія міст і сіл Українскої РСР. У 26 т. / Ін-т історії АН УРСР. – К. : УРЕ, 1972. – Херсонська область. – С. 462-479 : іл.
8. Яценко А.Д. Каховка, Каховка… : путівник / А. Д. Яценко; пер. с рос. Г. А. Рудницького. – Сімферополь : Таврія, 1981. – 70 с. : іл., 8 вкл. л. – Текст укр., англ. мовами.