Місто Деражня Хмельницької області

Місто Деражня Хмельницької області – районний центр, розташований на р. Вовк (притока Південного Бугу) за 41 км від обласного центру м. Хмельницького та за 296 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних Держкомстату України, станом на 01.01.2011 р. у місті мешкало 10 185 осіб. Згідно з історичними джерелами, населений пункт заснований вихідцями з Кальної Деражні. Слова «деражня» давньоруського походження й означає «місце первинної обробки деревини».
Вперше воно згадується в історичних джерелах у 1431 р.
Протягом XVI ст. Деражня неодноразово потерпала від нападів татар. У 1567 р. містечко було спалене, проте до 1570 р. відновлене.
У 1614 р. польський король Сигізмунд ІІІ Ваза надав містечку Магдебурзьке право.
У XVII ст. місто належало гетьману І. Виговському, а згодом передане князям Любомирським.
З кінця 1770-х рр. у Деражні працювала суконна мануфактура і броварня.
Після другого поділу Польщі у 1793 р. місто відійшло до Російської імперії. З 1798 р. – містечко Летиківського повіту Подільської губернії, з 1804 р. – волосний центр.
У 1840-1860-х рр. у Деражні збудовано свічкову фабрику, цукроварню, винокурню, броварню, цегельний завод.
У 1896 р. через містечко прокладено залізничну колію.
У роки Громадянської війни 1918-1920 рр. у Деражні неодноразово змінювалася влада. У 1920 р. в місті встановлено радянську владу.
З 1923 р. Деражня стала районним центром.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 11 липня 1941 р. до 25 березня 1944 р. Під час окупації поблизу міста діяли партизанські диверсійні групи.
До середини 1950-х рр. діяло підпілля ОУН-УПА.
У 1988 р. Деражні надано статус міста.
Наприкінці ХХ ст. у місті працювали цукровий, плодоконсервний, цегельний заводи, завод продтоварів, цехи хмельницького маслозаводу й хмельницького хімічного заводів. Діяв краєзнавчий музей.
На початку ХХІ ст. у Деражні працювали молочний і плодоконсервний заводи та інші промислові підприємства. Діяв краєзнавчий музей.
На території міста виявлено залишки поселення доби міді та бронзи (IV-ІІ тисячоліття до н. е.).