Місто Долинська Кіровоградської області

Долинська – районний центр Кіровоградської області. Місто розташоване на вододілі річок Березівки (басейн Інгулу), Боковеньки та Висунь (обидві – басейн Інгульця) за 70 км від обласного центру м. Кропивницького та за 355 км від м. Києва. Станом на 1 січня 2011 р. населення міста становило 19 319 осіб. За розповідями старожилів, поміщиця Долинська поселила в себе будівельників станції, створивши гарні побутові умови з тим, щоб станцію назвали її іменем.
Заснування міста пов’язане з будівництвом залізниць. У 1871 р. акціонерне товариство Харківсько-Миколаївської залізниці передано казенну залізницю Єлизаветград – Крюків, а через два роки її продовжили від Знам’янки до Миколаєва. Тоді тут споруджено станцію, яка називалася Казанкою, а з 1901 р. – Долинською. До неї примикало селище Кефалівка, що виникло в 1782 р. Першими його мешканцями були перевезені з центральних губерній Росії кріпаки поміщика Кефалі, який за царським указом одержав тут 1 257 десятин землі.
З 1890-х рр. селище інтенсивно розвивалося. Зокрема, тут було збудовано церкву, перші двоповерхові будинки. У 1891 р. відкрито залізничне училище, у в 1901 р. – земську школу. У ці часи тут діяло локомотивне депо, пошта, телеграфне відділення, почали працювати лікарня та їдальня, активізувалась приватна торгівля.
На початку ХХ ст. Долинська була однією з найбільших залізничних станцій.
Внаслідок Громадянської війни 1917–1920 рр. у селищі було встановлено радянську владу.
У 1923 р. селище стає центром Долинського району й перейменоване на Долинськ-Шевченкове. Район адміністративно підпорядковувався Криворізькому округу Катеринославської губернії.
У 1924 р. почала працювати електростанція.
У 1926 р. Введено в експлуатацію елеватор. Згодом почали працювати маслозавод, млин, олійниця, птахокомбінат. Реконструйовано цегельний завод.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 07 серпня 1941 р. до 12 березня 1944 р. Під час окупації в селищі діяли підпільні організації.
Потягом 1945–1950 рр. відновлено роботу маслозаводу, елеватора та інших підприємств.
У 1957 р. Долинську віднесено до категорії міст.
У 1970-х рр. у місті працювали завод залізобетонних виробів, м’ясокомбінат, залізнична станція Долинська. Діяли районний будинок культури, 2 клуби, 2 бібліотеки.
Наприкінці ХХ ст. у місті працювали завод залізобетонних виробів, хлібний, маслоробний, комбікормовий, цегельний заводи, птахокомбінат і комбінат хлібопродуктів. Діяв музей історії Долинського району.
На початку ХХІ ст. у місті працювали елеватор, птахокомбінат, хлібозавод, підприємства будівельних матеріалів, гірничо-збагачувальний комбінат. Діяли Будинок дитячої творчості, районний Будинок культури, 2 бібліотеки, музей історії району та ін.
У м. Долинській народився живописець і графік Костянтин Заруба.
У 1902 р. у Долинській на курсах телеграфістів навчався український письменник Архип Тесленко. У 1911–1914 рр. тут викладав педагог Андрій Макаренко.