Місто Мала Виска Кіровоградської області – районний центр, розташований на р. Малій Висі за 55 км від обласного центру м. Кропивницького та 244 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 13132 особи. Місто назване за найменуванням р. Малої Висі. Слово «виска» – давнє діалектне слово, що означає «ручай, протока, що з’єднує річки й озера», «витік з озера».
Населений пункт на території сучасної Малої Виски виник у другій половині XVIII ст. як шанець (невелика земляна фортифікаційна споруда, що служила для захисту від артилерії) Єлисаветградського пікінерського полку.
У 1768 р. Катерина ІІ подарувала тут поміщиці Кудашовій 918 жителів та 8443 десятини землі. Певний час селище мало назву Кудашеве.
У 1863 р. Мала Виска стала містечком. У 1891 р. її віднесено до поселень сільського типу.
У 1896 р. Мала Виска була волосним центром. Кількість населення становила 3779 осіб.
У 1891 р. було реконструйовано винокурний і ректифікаційний завод (збудований у 1860 р.).
В результаті воєнних дій Громадянської війни 1917-1920 рр. у селищі встановлено радянську владу.
У роки Другої світової війни селище було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 1 серпня 1941 р. до 13 березня 1944 р. Під час окупації на території міста діяла підпільно-диверсійна група.
У 1970-х рр. у Малій Висці працювала електростанція, завод сухого молока, спиртозавод, райхарчокомбінат, цукрокомбінат, інкубаторна станція. Діяли районний Будинок культури, три клуби, п’ять бібліотек та ін.
Наприкінці ХХ ст. у Малій Висці працювали цукровий комбінат, спиртовий і комбікормовий заводи, завод сухого молока. Діяв музей історії району.
Список використаної літератури:
1. Катана Г.К. Мала Виска / Г. К. Катана, В. О. Цись // Історія міст і сіл Української РСР. В 26 т. / Ін-т історії АН УРСР. – К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1972. – Кіровоградська область. – С. 384-394 : іл., мапа, фот.
2. Коваль А.П. Знайомі незнайомці : походження назв поселень України / А. П. Коваль. – К. : Либідь, 2001. – 302 с : іл.
3. Мала Виска // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / відп. ред. О. М. Маринич. – К. : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. – Т. 2. – С. 317.
4. Мала Виска // Міста України : інформ.-стат. довід. – К. : АВК-Росток, 2007. – С. 65.