Місто Тетіїв Київської області – районний центр Київської області, розташований на р. Росьці за 149 км від м. Києва. Відповідно до даних останнього Всеукраїнського перепису населення (05.12.2001), кількість його мешканців становила 15 111 осіб.
На думку дослідників, місто отримало свою назву від імені половецького хана Тетія.
Перша згадка про місто датується ХІІ ст. Вважалося, що в часи Київської Русі тут було місто Тимошня. Під час монголо-татарської навали місто було зруйноване.
У XVI ст. Тетіїв увійшов до складу Литовського князівства. У 1514 р. землями Тетієва володіли литовські вельможі Іван і Андрій Кошки.
Після Люблінської унії Тетіїв відійшов до складу Брацлавського воєводства Польщі.
У 1596 р. містом володів український магнат К.-В. Острозький. У Тетієві збудували замок. Наприкінці XVI і в першій половині ХVII ст. біля містечка виникли села Слобода, Плоханівка, Снігурівка, що входять нині до Тетієва.
У 1606 р. Тетіїв отримав магдебурзьке право і герб.
Під час Визвольної війни 1648-1654 рр. Тетіїв був сотенним містечком. Після Андрусівського перемир’я 1667 р. Тетіїв залишився під владою Речі Посполитої.
У 1711 р. власник міста Я. Сангушко почав його заселювати.
З 1784 р. Тетіїв став центром великого феодального господарства магната Лєдоховського.
У 1793 р. Тетіїв увійшов до складу Пятигірського повіту Російської імперії, а з 1800 р. Тетіїв – волосне містечко Таращанського повіту Київської губернії.
У другій половині ХІХ ст. у місті працювали гуральня Даровського, 2 цегельні, свічковий завод, 4 водяних і 5 вітряних млинів.
У роки Громадянської війни 1918-1920 рр. місто хоча і постраждало, але швидко відновилося.
У 1923 р. Тетіїв став районним центром Білоцерківського округу.
У 1920-х рр. до ладу стали дрібні промислові підприємства: бондарні, кузні, слюсарні, водяні млини, кравецька й шевські майстерні.
Протягом 1932-1933 р. у місті побудовано електростанцію.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 17 липня 1941 р. до 3 січня 1944 р. Під час окупації Тетієва у місті діяли підпільні організації.
У 1965 р. в місті створено краєзнавчий музей. У 1970 р. йому присвоєно звання народного.
У 1968 р. Тетіїв віднесено до категорії міст.
Наприкінці ХХ ст. в місті працювали маслоробний завод, завод продовольчих товарів, цегельний і комбікормовий заводи, філія Білоцерківського швейно-галантерейного об’єднання та ін. Діяв краєзнавчий музей.
На території міста було знайдено кам’яні знаряддя праці та бронзовий кинджал доби бронзи, зброю сарматського часу та римські монети. Також збереглися залишки валу давнього городища.