Місто Васильків Київської області

Місто Васильків Київської області – місто обласного підпорядкування, райцентр, розташований у центральній частині області на берегах р. Стугни (притоки Дніпра) за 38 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (05.12.2001) кількість його мешканців становила 39340 осіб.

Місто отримало назву від християнського імені князя Володимира (засновника міста) – Василій. За переказами тут стояв серед лісу мисливський терем, що називався «Веселое Василево», яке з 1157 р. стало йменуватись Васильковом.
Васильків – одне з найдавніших східнослов’янських міст, одне з найісторичніших міст Київської області.Територія Василькова була заселена в ІІІ тисячолітті до н. е., про що свідчить знайдений тут посуд трипільської культури. Біля міста збереглися також рештки змійових валів.
Васильків заснований у 988 році. До цього же року і належить перша літописна згадка про місто. В часи Київської Русі воно відігравало роль важливого опорного пункту та було одним із ремісничо-торгових центрів.
У 1240 р. місто було зруйновано монголо-татарами. В другій половині XIII ст. воно відійшло у володіння Києво-Печерської лаври. Поступово заселялась земля, відроджувались ремесла. Та вже у XIV ст. Васильків був підпорядкований Литовському князівству.
В 1586 р. місту було надано магдебурзьке право.
Під час Національно-визвольної війни 1648-1654 рр. Васильків зазнав багато втрат. У місті була сформована козацька сотня Київського полку.
У 1684 р. Васильків потрапив до складу Росії.
Лише наприкінці XVII ст. розпочалося відродження міста. Воно набувало торговельно-ремісничого та прикордонного пункту. Обнесений земляним валом, Васильків мав чотири брами: Печерську, Київську, Білоцерківську і Трипільську.
У 1797 р. Васильків став центром повіту та отримав міський герб.
Під час повстання декабристів у 1825 р. у Василькові розташовувався основний силовий Чернігівський полк.
У середині XIX ст. Васильків став досить великим на той час містечком, населення якого займалось переважно хліборобством, чумацьким промислом, дрібною торгівлею. У місті було декілька невеликих тютюнових фабрик, миловарня, пивоварний і два цегельні заводи. З розвитком промисловості, ремесла і торгівлі – зростало населення Василькова.
1918-1920 рр. позначилися в історії міста подіями Громадянської війни. Було зруйноване, а згодом відбудоване народне господарство міста. У місті почали працювати школи, бібліотеки, медичні пункти, відкрито агрономічний технікум.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 1941 р. до 6 листопада 1943 р.
У 1949 р. в місті працювало 11 державних підприємств: школи, лікувальні заклади, тощо. У 1954 р. було відкрито завод холодильників, шкір завод (1960 р.), Майоліковий завод.
На початку ХХІ ст. у Василькові було розташовано аеродром, працював майоліковий завод.

Список використаної літератури:

1. Битий шлях або Україна, якою ми її любимо : альбом­-путівник / О. Гайворонський [та ін.]. ­ К. : Дуліби, 2005. ­ 167 с. : іл.
2. Боровик А.П. Васильків / А. П. Боровик, А. І. Коцупал // Енциклопедія Сучасної України / Ін­т енциклопед. дослідж. НАН України. ­ К., 2005. ­ Т. 4. ­ С. 134­135 : іл.
3. Васильків : фотоальбом / фотогр.: С. Крячка [та ін.] ; текст: І. Стратія, М. Лісниченка. ­ К. : Мистецтво, 1997. ­ 104 с. : іл.
4. Васильків // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / відп. ред. О. М. Маринич. ­ К., 1989. ­ Т. 1. ­ С. 146 : іл.
5. Васильків // Україна : путівник / упоряд.: В. Зінкевич, В. Гула . ­ К., 1993. ­ С. 74­75 : іл.
6. Васильків // Центральна Україна : путівник / С. Л. Удовік. ­ К., 2008. ­ С. 149.
7. Діденко В.В. Васильків / В. В. Діденко, І. В. Шульга // Історія міст і сіл Української РСР. В 26 т. / Ін­т історії АН УРСР. ­ К., 1971. ­ Київська область. ­ 246­259 : іл.
8. Орлов Р. Васильків XVII­XVIII ст. за даними археологічних досліджень / Р. Орлов, О. Стародуб // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні : зб. наук. ст. / Н.­д. центр «Часи козацькі», Центр пам”яткознавства НАН України та УТОПІК. ­ К., 1998. ­ Вип. 7. ­ С. 124­127.
9. Панченко В.О. Гербівник міст України / В. О. Панченко. ­ Київ ; Нью-­Йорк : Вида­вництво М. П. Коць, 1996. ­ 179 с. : герби.
10. Собор Святих Антонія і Феодосія [в м. Василькові Київської області] // Найвидатніші храми України : путівник / А. С. Івченко. ­ Х., 2010. ­ С. 116­117 : кольор. іл.
11. Шамрай С. Місто Васильків IX­XVIII ст. / С. Шамрай ; упоряд. О. Шекери. ­ Васильків : Вечір. Васильків, 2010. ­ 173 с. : табл., план.

Догори