Місто Новодружеськ Луганської області – місто Лисичанської міської ради, розташоване на правому березі р. Сіверського Дінця за 10 км від центру міської ради м. Лисичанська, 94 км від обласного центру м. Луганська та 663 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 9154 особи. Населений пункт на території сучасного міста заснований у 1935 р. як шахтарське селище у зв’язку з будівництвом шахти «Новодружеська».
У жовтні 1938 р. Новодружеськ був виділений у самостійну адміністративну одиницю. Селище увійшло до складу Лисичанського р-ну.
У грудні 1939 р. шахту «Новодружеську» введено в експлуатацію. До червня 1941 р. середньодобовий видобуток вугілля досяг 545 т.
За переписом 1939 р. у селищі мешкало 4704 осіб.
Напередодні Другої світової війни житловий фонд селища перевищував 20 тис. кв. м. Діяли дві школи, клуб, медичний пункт і амбулаторія, дитячий садок, ясла, два магазини, їдальня.
У роки Другої світової війни Новодружеськ був окупований німецько-фашистськими загарбниками в період з 10 липня 1942 р. до 2 вересня 1943 р.
У 1970-х рр. у місті працювали шахти «Новодружеська» і «Томашівська-Південна», бетонно-розчинний вузол Первомайського заводу залізобетонних виробів, будівельне управління тресту «Кадіївпідземшахтобуд». Діяли клуб, бібліотека, лікарня тощо.
Список використаної літератури:
1. Луганская область // Города Украины : (экон.-геогр. справ.) / В. В. Ковтун, А. В. Степаненко. – К. : Выща шк., 1990. – С. 32-50 : карты.
2. Новодружеськ // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / редкол.: О. М. Маринич [та ін.]. – К. : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. – Т. 2. – С. 428.
3. Новодружеськ // Міста України : інформ.-стат. довід. / впорядкув. О. Панасенко. – К. : АВК-Росток, 2007. – С. 73.
4. Новодружеськ // Українська радянська енциклопедія. У 12 т. / голов. редкол.: М. П. Бажан [та ін.]. – Вид. 2-ге. – К. : Голов. ред. УРЕ, 1982. – Т. 7. – С. 411.