Місто Щастя Луганської області – місто, підпорядковане Жовтневому району м. Луганська, розташоване на р. Сіверському Дінцю за 24 км від центру міської ради й обласного центру м. Луганська та 740 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 13799 осіб.
Селище засноване кріпаками-втікачами з Правобережної України. Тут вони сподівалися знайти щастя, тому й назвали так поселення.
Поселення на території сучасного міста засноване в середині XVIII ст.
У 1912 р. у селищі мешкало 1186 осіб.
У 1917 р. у Щасті встановлено радянську владу.
У роки Другої світової війни селище було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період із червня 1942 р. до січня 1943 р.
У повоєнні роки відбудовувалася промисловість міста. У 1952 р. у зв’язку з будівництвом Луганської ДРЕС у місті споруджувалися житлові будинки.
У 1954 р. у Щасті збудовано школу-семирічку, у 1958 р. – десятирічку, у 1960 р. – інтернат.
У 1970-х рр. у місті діяли Палац культури, бібліотека, любительська кіностудія.
На околицях міста виявлені залишки поселень епохи неоліту (V-IV тисячоліття до н.е.), поселення та курганні поховання епохи міді-бронзи.
Список використаної літератури:
1. Алексєєва Л.І. Щастя / Л. І. Алексєєва, З. Л. Компанієць, В. В. Крутіков // Історія міст і сіл Української РСР. В 26 т. / голов. редкол.: П. Т. Тронько [та ін.] ; редкол. тому: Ю. Ф. Пономаренко [та ін.]. – К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. – Луганська область. – С. 116-123 : іл. – Бібліогр. в підрядк. прим.
2. Кругляк Ю.М. Ім’я вашого міста : походження назв міст і селищ міськ. типу Укр. РСР / Ю. М. Кругляк. – К. : Наук. думка, 1978. – 151 с. – Бібліогр.: с. 148-151.
3. Щастя // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / редкол.: О. М. Маринич [та ін.]. – К. : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1993. – Т. 3. – С. 453.
4. Щастя // Міста України : інформ.-стат. довід. / впорядкув. О. Панасенко. – К. : АВК-Росток, 2007. – С. 115.
5. Щастя // Українська радянська енциклопедія. У 12 т. / голов. редкол.: М. П. Бажан (голов. ред.) [та ін.]. – Вид. 2-ге. – К. : Голов. ред. УРЕ, 1985. – Т. 12. – С. 456.