Місто Городок Львівської області – центр однойменного району, розташований на р. Верещиця (притока Дністра) за 28 км на від обласного центру м. Львова та 548 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 15993 особи.
Назва міста вперше згадується літописцем Нестором у 1213 р. У літописі говориться, що місто відоме далеко на Схід як центр торгівлі сіллю, а тому мало назву «Городок солоний» або «Соляний Городок». З часом слова «солоний» і «соляний» втратили своє значення і вийшли з ужитку. На той час це було поселення Галицько-Волинського князівства.
Існує також версія, що назва міста походить віл слова «городити».
У 1349 р. містечко ввійшло до складу Польщі. За адміністративним поділом воно підпорядковувалося Львівській землі Руського воєводства як окреме королівське містечко, згодом стало центром Городоцького староства.
У 1389 р. Городок переведений з Руського на Магдебурзьке право.
У ХV ст. і на початку XVI ст. містечко зазнало нападів з боку татар.
Починаючи від середини ХV ст. Городок – один з найбільших торговельних центрів на території Речі Посполитої. Містечко стало центром соляних складів та одним із головних пунктів торгівлі волами. Головним предметом експорту з міста була риба.
У 1591 р. у Городку створено братство – громадську організацію українських міщан, яка виступала проти національного гніту. Було створено школу, викладання в якій проводилося українською.
Мешканці брали участь у Національно-визвольній війні. Під час облоги українсько-російськими військами м. Львова восени 1655 р. стратегічне значення мала перемога козацьких загонів під Городком.
У другій половині ХVI ст. – на початку ХVIІ ст. містечко занепало. У 1672 р. турецький паша Омер-Алі повністю зруйнував його. Відбудували Городок лише у ХVIІІ ст.
За першим поділом Польщі 1772 р. Городок відійшов до Австрії.
Від 1867 р. – містечко стало повітовим центром.
Під час Першої світової війни, в серпні 1914 р,. на околиці городка відбулася Городоцька битва між російськими і австрійськими військами, що закінчилася поразкою австрійських військ.
З листопада 1917 р. Городок відійшов до складу ЗУНР.
Від 1919 р. місто перебувало в межах кордонів Польщі. Від 1939 р. – у складі УРСР, від 1940 р. – райцентр.
Під час Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період із червня 1941 р. до липня 1944 р.
Через м. Городок проходить автомагістраль Львів – Мостиська – Перемишль (Польща). Є залізнична станція, автостанція.
На початку ХХІ ст. в місті працювали промислові підприємства: ВАТи – «Городоцька молочна компанія «Біла роса», «Городоцька швейна фабрика», «Городоцький механічний завод»; ТОВи – «Ельпласт-Львів» (виробництво поліетиленових труб та супутніх продукції), «Екобудсервіс» (металопластикові вікна та двері), «Озон» (плитка) «Писанка» (ковані металеві вироби), «Абсолютний стандарт» (горілчані вироби).
«Каскад», вул. Мартовича, 2, тел. (03231) 3-22-88.
Список використаної літератури:
1. Альтшілер М.М. Городок / М. М. Альтшілер, В. В. Грабовецький // Історія міст і сіл УРСР. В 26 т. / АН УРСР, Голов. ред. укр. рад. енцикл. – К. : УРЕ, 1968. Львівська обл. – С. 207-224 : фот.
2. Городок, город // Пам’ятники градостроительства и архитектуры УССР: (ил. справ.-каталог). В 4 т. / Госстрой УССР, Укрпроектреставрация, КиевНИИТИ. – К. : Будівельник, 1985. – Т. 3. – С. 120-123 : фот, планы.
3. Городок // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / відп. ред. О. М. Маринич. – К. : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1989. – Т. 1. – С. 289.
4. Городок // Міста України : інформ.-стат. довід. – К. : АВК-Росток, 2007. – С. 29.
5. Коваль А.П. Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України / А. П. Коваль. – К. : Либідь, 2001. – 302 с : іл.
6. Савка М. Городок / М. Савка // Енциклопедія Сучасної України. У 25 т. / НАН України, Ін-т енцикл. досліджень НАН України. – К. : Ін-т енцикл. досліджень НАН України, 2006. – Т. 6. – С. 298 : іл.