Місто Ходорів Львівської області – місто Жидачівського району, розташоване на р. Луг за 13 км від районного центру м. Жидачева, 61 км від обласного центру м. Львова та 516 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 10541 особа.
Назва, ймовірно, походить від чоловічого імені Ходор (Хведір, Федір). Очевидно, засновником міста був нащадок галицьких бояр Федір. За легендою, цей Ходор з трьома братами – княжичами Данилом, Васьком і Ванком Корчаками – прибув на Русь з Угорщини. Від нього, згідно з легендою, пішов рід Ходорівських, від Данила – Даниловичів, від Васька – Васичинських, від Ванька – Лагодівських.Перша письмова згадка про місто належить до 1394 р. В документах, що з’явилися після 1394 р., місто названо Ходорів-став, або Ходоростав, оскільки спочатку воно розташовувалося на острові, утвореному ставом і одним з рукавів р. Лугу. У XV ст. тут побудовано замок з укріпленнями, відділений від міста глибоким ровом з перекидним мостом. У 1460 р. тодішній власник Ходорова Юрша Ходорівський збудував латинський костел, реконструйований у 1777-1778 рр. Містечко було оточено валами з баштами.
Після першого поділу Польщі в 1772 р. Ходорів лишився у володінні польських магнатів Жевуських. У 1787 р. за даними опису в місті було 214 житлових будинків, 10 винниць, двірська ратуша, костел, церква, синагога, єврейська школа, лазня.
У 1866 р. було збудовано залізницю Львів-Чернівці, що проходила через Ходорів. У 1889 р. відкрито іншу залізничну лінію – Стрий-Ходорів. Залізнична станція розташовувалася на північний захід від міста. Біля станції було збудовано депо. Прокладання залізниці сприятливо вплинуло на розвиток міста, зокрема, промисловості.
Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. в Ходорові почали діяти читальня «Просвіти», «Народний дім», читальня товариства ім. Качковського.У 1907 р. в Ходорові було збудовано цегельно-черепичний завод. У 1908 р. в містечку відкрито содовий завод. Згодом збудовано лісопильний завод. У 1913 р. введено в дію цукровий завод, механічну майстерню з ремонту сільськогосподарських машин. У 1929 р. почала працювати м”ясо-беконна фабрика. У цей час в містечку діяли олійниця, гуральня, млин та кілька перукарень.
У вересні 1939 р. у складі Західної України увійшло до складу УРСР.
У 1940 р. Ходорів став центром новоутвореного району, який увійшов до складу Дрогобицької області.
У 1941 р. створено райпромкомбінат, введено в дію цегельний завод.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 30 червня 1941 р. до 27 липня 1944 р.
У 1945 р. відбудовано промислові підприємства, почали діяти культурно-освітні й медичні заклади.
У 1960-х рр. у Ходорові працювали м’ясокомбінат, цегельно-черепичний завод, завод «Приладдеталь», завод пральних машин, хлібозавод, друкарня, міжколгоспна будівельна організація. У місті діяли водопровід і каналізація.
Наприкінці ХХ ст. у місті працювали цукровий і м’ясний комбінати, заводи поліграфічних машин, продовольчих товарів, хлібний завод, цех товарів народного споживання Сколівського деревообробного комбінату.
Список використаної літератури:
1. Коваль А.П. Знайомі незнайомці : походження назв поселень України / А. П. Коваль. – К. : Либідь, 2001. – 302 с.
2. Низовий Д.Д. Ходорів / Д. Д. Низовий // Історія міст і сіл УРСР. В 26 т. / АН УРСР, Голов. ред. УРЕ. – К. : УРЕ, 1968. – Львівська область. – С. 346-358 : фот.
3. Памятники истории и культуры Украинской ССР : Кат.-справ. / Гл. ред. П. Тронько ; зам. гл. ред.: Г. К. Злобин, Ю. А. Олененко ; секретарь В. И. Тимофеенко. – К. : Наук. думка, 1987. – 736 с. : ил., 44 вкл. л. – Имен. указ.: с. 714-736.
4. Ходорів // Географічна енциклопедія України. У 3 т. / УЕ ім. М. П. Бажана. – К. : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1993. – Т. 3. – С. 376-377.
5. Ходорів // Міста України : інформ.-стат. довід. – К. : АВК-Росток, 2007. – С. 107.