Місто Миколаїв Львівської області – районний центр, розташований на лівому березі р. Дністра за 38 км на південь від обласного центру м. Львова та 551 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 14784 особи.
Назва походить від імені засновника міста – польського шляхтича Миколи Тарла.
Вперше Миколаїв згадується в 1570 р. у королівському привілеї, яким шляхтичеві Миколі Тарлові дозволялося заснувати на землях, що належали до с. Дроговижа, містечко Миколаїв.
У 1578 р. містечку було надано магдебурзьке право. Миколаїв швидко розвивався. У 1578 р. тут було 37 дворів. Мешканці займалися ремеслами, торгівлею і сільським господарством. Ремісники об’єднувалися в цехи. Наприкінці ХVІ ст. тут діялицехи різників, пекарів, шевців і гончарів. Миколаїв був центром виробництва чорного глиняного посуду на Прикарпатті.
Під час Національно-визвольної війни 1648-1654 рр. окремі сотні козацьких полків діяли в околицях Миколаєва.
У середині ХVІІІ ст. Миколаїв входив до складу Дроговизького королівського староства. У місті переважали дерев’яні будівлі, в центрі була дерев’яна ратуша, розташовувалося три церкви, костел, монастир і 109 будинків, розросталося місто за рахунок передмість.
Після першого поділу Польщі в 1772 р. Миколаїв переходить до складу Австрійської імперії. Переважна більшість населення займалася сільським господарством, частина – ремеслом і торгівлею.
У 1843 р. граф Скарбек заснував на околиці Миколаєва притулок для сиріт і пристарілих.У роки перебування під владою Польщі (1919-1939 рр.) Миколаїв лишався типовим провінційним містечком, що входило до складу Жидачівського повіту Станіславського воєводства. У 1939 р. Миколаїв у складі Західної України був приєднаний до УРСР.
У 1940 р. місто стало районним центром Дрогобицької області.
Під час Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з липня 1941 р. до липня 1944 р.
У 1966 р. створено Миколаївський район у складі Львівської області із центром у м. Миколаєві.
У Миколаєві є залізнична станція Миколаїв-Дністровський на лінії Львів – Стрий на відстані 3 км від міста. Через Миколаїв проходить шосейна дорога Львів – Стрий.
На початку ХХІ ст. у місті працювали промислові підприємства: ВАТ «Миколаївцемент», завод залізобетонних виробів, молокозавод.
Список використаної літератури:
1. Кругляк Ю.М. Ім’я вашого міста : походження назв міст і селищ міського типу Української РСР / Ю. М. Кругляк; відп. ред. І. О. Варченко. – К. : Наук. думка, 1978. – 151 с. – Бібліогр.: с. 148-151.
2. Кузик С.П. Львів-Моршин-Бубнище : путівник по турист. маршруту / авт.: С. П. Кузик, Б. Ф. Заблоцький. – Львів : Каменяр, 1982. – 32 с. : 8 вкл. арк. – Текст парал. укр. та рос. мовами.
3. Маркевич О.В. Миколаїв / О. В. Маркевич, М. Д. Орел // Історія міст і сіл УРСР. В 26 т. / АН УРСР, Голов. ред. укр. рад. енцикл. – К. : УРЕ, 1968. Львівська обл. – С. 440-450 : фот.
4. Мацюк О.Я. Замки і фортеці Західної України. Мандрівки історичні / О. Я. Мацюк. – Л. : Центр Європи, 1997. – 160 с. : іл.
5. Миколаїв // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / відп. ред. О. М. Маринич. – К. : УРЕ ім. М.П. Бажана, 1990. – Т. 2. – С. 347-348 : кольор.іл. – Бібліогр. в кінці ст.
6. Миколаїв // Міста України : інформ.-стат. довід. – К. : АВК-Росток, 2007. – С. 67.
7. Пилип”юк В.В. Львівщина : фотоальбом / В.В. Пилип”юк. – Львів : Світло й Тінь, 1998. – 223 с. : іл.