Місто Перемишляни Львівської області – районний центр, розташований на р. Гнилій Липі (притока Дністра) за 47 км на південний захід від обласного центру м. Львова та 486 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 7499 осіб.
За однією із версій, назва міста походить від давнього імені Перемисл.Вперше у документах про Перемишляни згадується в 1437 р. В пізніших документах XVI-XVII ст. Перемишляни згадуються як велике село, що в різний час належало польським магнатам Уляницьким, Поляновським, Куропатницьким та ін. Протягом XVI-XVII ст. воно потерпало від частих набігів татар, зокрема в 1515 р. татари істотно поруйнували Перемишляни з усіма його укріпленнями. В 1620 та 1626 рр. відбувались також дуже спустошливі напади татар. Приблизно в середині XVII ст. Перемишляни укріплені земляним валом і ровом, вони стають центром, де оселяються ремісники і дрібні торговці.
У 1623 р. Перемишляни отримали магдебурзьке право.
Наприкінці XVII ст. Перемишляни вже були укріпленим містом із земляними валами й ровами, про що свідчить Ульріх Вердум в 1671 р.
У 1690-х рр. в місті налічується вже близько сотні дворів. Основне заняття жителів – хліборобство. Займалися мешканці й ремеслами: ковальством, кушнірством, ткацтвом.У середині ХІХ століття в місті було 372 двори з населенням 2922 особи. Більша частина земель Перемишлян належала графу Потоцькому (647 га із 1438 га землі).
Перемишляни входили до Золочівської округи, а після 1860 р. р. стають повітовим центром.
Перемишляни були заселені в основному поляками. Хоча були й єврейська та українська громади. У місті наприкінці ХІХ ст. діяла польська школа та приватна школа бджільництва.
У 1909 р. через місто була прокладена залізниця Львів – Потутори (Підгайці) що позитивно позначилось на економіці міста. Перемишляни стають одним із центрів лісозаготівлі.
Після Першої світової війни Перемишляни ввійшли до складу Польщі. Протягом серпня-вересня 1920 р. місто займала Червона армія, але після розгрому червоних кіннотників під Варшавою Польща закріплює ці землі за собою до 1939 р.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 1941 р. до 23 липня 1944 р.
У післявоєнні роки в Перемишлянах розвивалася місцева промисловість, базою якої була переробка місцевої сировини. У місті працювали такі промислові підприємства: деревообробна артіль ім. Боженка, цегельно-черепичний завод, промкомбінат, електростанція, харчокомбінат, спиртовий завод, млин, маслоцех.
У 1959 р. переобладнано цегельний завод.
У жовтні 1960 р. на базі деревообробної артілі ім. Боженка була створена меблева фабрика, яка в 1963 р. стала філією Золочівського меблевого об’єднання.
У 1963 р. в місті було реконструйовано водопровід.
Наприкінці ХХ ст.. у місті діяли меблевий комбінат, завод «Модуль» Львівського виробничого об’єднання «Мікроприлад, цегельний і комбікормовий завод, завод продовольчих товарів, паркетний цех Золочівського меблевого об’єднання.
На території міста виявлені археологічні знахідки доби неоліту (ІІІ тисячоліття до н.е.) – досить великі за розміром землеробські поселення трипільської культури. На території самого міста та на околицях виявлено також глиняний посуд і знаряддя праці періоду бронзи (ІІ тисячоліття до н.е.) і ранньозалізного часу (І тисячоліття до н.е.), а також могильник перших століть н.е.
Список використаної літератури:
1. Баран В.Д. Перемишляни / В. Д. Баран, А. В. Понежа // Історія міст і сіл УРСР. В 26 т. / АН УРСР, Голов. ред. УРЕ. К., 1968. Львівська область. С. 540549 : фот.
2. Коваль А.П. Знайомі незнайомці : походження назв поселень України / А. П. Коваль. К. : Либідь, 2001. 302 с : іл.
3. Панченко В.О. Гербівник міст України / В. О. Панченко. – К. ; НьюЙорк : Видво М. П. Коць, 1996. 179 с. : герби.
4. Перемишляни // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / відп. ред. О. М. Маринич. К., 1993. Т. 3. С. 20.
5. Перемишляни = Peremyshlyany : місто, район. центр Львів. обл. // Герби міст України, (XIV I пол. XX ст.) = The emblems of Ukrainian towns, (14th first half of 20th century) : наук.попул. вид. / А. Б. Гречило, Ю. К. Савчук, І. І. Сварник. К., 2001. С. 277 : герби.
6. Перемишляни // Міста України : інформ.стат. довід. К., 2007. С. 80.