Місто Пустомити Львівської області – районний центр, розташований у межиріччі Щирки та її притоки Ставчанки в системі р. Дністер за 19 км на південний захід від обласного центру м. Львова. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 9762 особи.
Припускають, що в давньоруські часи селище називалось «Мито» і могло бути митницею на межі Перемишльського та Звенигородського князівств. Від словосполучення «пусте мито» й виводять назву «Пустомити».
Пустомити згадуються в 1441 р. у Львівській судовій книзі.
У 1787 р. селяни Пустомитів і Волиці (нині частина Пустомитів) мали в своєму користування 941 морг землі, а власник фільварку мав 821 морг.
У 1866 р. у селі засновано парохіальну початкову школу, а у 1867 р. вона стала «Тривіальною». Обидві ці школи були однокласними. «Тривіальна» школа вважалася вже державною, проте рівень навчання в ній був невисоким.
У 1869 р. в Пустомитах було 143 двори і 905 осіб населення. У 1900 р. – 181 двір і 1100 осіб.
У 1870 р. в містечку засновано підприємство для випалювання вапна.
У 1879 р. через Пустомити проходила залізниця Львів-Стрий. Станція спочатку розташовувалася в с. Глинній, неподалік від Пустомитів, а в 1881 р. було збудовано станцію і в селищі.У Пустомитах були значні джерела сірчаної води. Її лікувальні властивості відзначалися ще в 1791-1795 рр. У 1880 р. тодішній власник фільварку побудував тут лікувальний заклад, який швидко розширювався. У 1912 р. тут було вже п’ять будинків.
У 1900 р. в містечку заснована читальня товариства «Просвіта».
На початку ХХ ст. поміщицький маєток кілька раз змінював власників, а в 1912 р. став власністю Галицького земельного банку в м. Львові, який зразу ж провів його парцелярію.
У 1906 р. в селі виникло кредитне товариство «Народний дім», в 1911 р. було засновано гурток товариства «Сільський господар». Бої під час Першої світової війни вперше безпосередньо зачепили місцевість 10-11 вересня 1914 р.
Влітку 1910 р. у Пустомитах була пожежа.
У 1911 р. в містечку засновано школу з польською мовою навчання. Згодом вона об’єдналася зі школою з українською мовою навчання й у 1914 р. в Пустомитах діяла лише одна школа, навчання в якій провадилося польською мовою.
У 1914 р. у селі відкрито пам’ятник Т. Г. Шевченку. У цьому році містом заволоділи російські війська.
Після розпаду Австро-Угорської імперії західноукраїнські землі були захоплені панською Польщею.
Наприкінці 1920-х рр. в Пустомитах розширювалися вапняні підприємства. Крім того, було збудовано ще одну гофманську піч. В 1929 р. через селище пройшов газопровід Стрий-Львів. Для випалювання вапна почали застосовувати газ.
У 1931 р. в Пустомитах працювали трикласна і однокласна школи та двокласна в Глинні. У школах навчання проводилося лише польською мовою.
21 вересня 1939 р. місто було зайнято радянськими військами. У 1940 р. було створено Сокільницький район, центр якого був у Пустомитах.
У роки Другої світової війни Пустомити були окуповані німецько-фашистськими загарбниками в період з 1941 до 28 липня 1944 р. Під час окупації неподалік від глиннівських заводів окупанти створили концентраційний табір.
Протягом 1944-1945 рр. селище було електрифіковане й газифіковане. Завершено будову всіх глинно-наварійських вапняно-цегельних заводів.
У 1949 р. відкрито двоповерхову школу, поліклініку. У 1965 р. – районну поліклініку.
У 1949 р. в місті почали працювати бітумна база і асфальтовий цех. У 1956 р. на їх основі почалося будівництво заводу збірних залізобетонних конструкцій і холодного асфальту.
У 1988 р. Пустомитам присвоєно статус міста.
Наприкінці ХХ ст. у Пустомитах працювали завод «Шляхзалізобетон», заводоуправління вапняних заводів. Діяв Науково-дослідний проектно-технологічний інститут рідких добрив.
Список використаної літератури:
1. Драк М.М. Пустомити / М. М. Драк // Історія міст і сіл УРСР. В 26 т. / АН УРСР, Голов. ред. УРЕ. К., 1968. Львівська область. С. 574583 : фотогр.
2. Коваль А.П. Знайомі незнайомці : походження назв поселень України / А. П. Коваль. К. : Либідь, 2001. 302 с : іл.
3. Пустомити // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / відп. ред. О. М. Маринич. К., 1993. Т. 3. С. 105.
4. Пустомити // Міста України : інформ.стат. довід. – К., 2007. С. 84.
5. Пустомыты, пгт // Пам’ятники градостроительства и архитектуры УССР : (ил. справ.кат.). В 4 т. / Госстрой УССР, Укрпроектреставрация, КиевНИИТИ. К., 1985. Т. 3. С. 175 : фот., план.