Місто Сокаль Львівської області – місто обласного значення, районний центр, розташований на р. Західний Буг за 80 км від обласного центру м. Львова. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 21451 особа.
За однією з версій, назва міста походить від слова «сокіл» (на території було багато птахів соколів). За іншою – від власного дохристиянського імені.
За радянськими науковими джерелами (з посиланням на Akta grodzkie i ziemskie, t. X), перша згадка про місто датується 1411 р. За сучасними джерелами перша згадка датується 1377 р. як місто Белзького князівства.
У 1424 р. місто Сокаль було переведено із староруського права міського самоврядування на магдебурзьке. Сокаль був укріпленим містом, мав свій замок.
До 1462 р. місто перебувало у складі Белзького удільного князівства. У 1462 р. місто стало повітовим центром Белзького воєводства.Протягом XV-XVI ст. містечко зазнавало частих нападів татар.
У роки Визвольної війни 1648-1654 рр. містечко брало активну участь у воєнних діях.
Після першого поділу Польщі містечко переходить до Австрії.
У другій половині XVII – на початку XVIII ст.. у містечку почали занепадати ремесла.
На початку ХІХ ст. у Сокалі діяло кілька майстерень
У 1891 р. містечко було віднесено до тридцяти найбільших населених пунктів Галичини.
Під час Громадянської війни 1918-1921 рр. Сокаль знаходився під владою Польщі (до 1939 р.), коли увійшло до складу Радянського союзу.
На території міста виявлено поселення ІІІ тис. до н.е. Також виявлено поселення ранньоскіфського періоду (VII-V ст. до н.е.) та давньоруського часу (Х-ХІІ ст.), поховання бронзової доби.
Наприкінці ХХ ст. у Сокалі працювали промислові підприємства: заводи залізобетонних виробів, два цегельні, панчішно-шкарпеткова фабрика, харчовий комбінат. Завод хімічного волокна був демонтований.
Список використаної літератури:
1. Бетлєй А. Монастир оо. бернардинів в Сокалі: Джерела до історії мистецтва монастиря в XVII і XVIII ст. / А. Бетлєй // Вісник [інституту “Укрзахідпроектреставрація”] : сборник / Ін-т “Укрзахідпроектреставрація”. – Львів : Укрзахідпроектреставрація, 1997. – Число 6. – С. 96-106 : іл. – Бібліогр. в кінці ст.
2. Зельцер А.С. Сокаль / А. С. Зельцер, С. Л. Ступницкий // История городов и сел Украинской ССР. В 26 т. / Ин-т истории АН УССР. – К. : Глав. ред. укр. сов. энцикл., 1978. – Львовская обл. – С. 585-596 : фот. – Библиогр. в подстр. прим.
3. Коваль А.П. Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України / А. П. Коваль. – К. : Либідь, 2001. – 302 с : іл.
4. Пилип’юк В.В. Львівщина : фотоальбом / В. В. Пилип’юк. – Львів : Світло й Тінь, 1998. – 223 с. : іл.
5. Сокаль, город // Памятники градостроительства и архитектуры УССР: (ил. справ.-каталог). В 4 т. / Госстрой УССР, Укрпроектреставрация, КиевНИИТИ. – К. : Будівельник, 1985. – Т. 3. – С. 203-204 : фот., план.
6. Сокаль // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / Укр. Енцикл. ім. М.П. Бажана. – К. : УРЕ ім. М.П. Бажана, 1993. – Т. 3. – С. 210.
7. Сокаль // Міста України : інформ.-стат. довід. – К. : АВК-Росток, 2007. – С. 95.