Місто Стебник (Іздебник) Львівської області – місто, підпорядковане Дрогобицькій міській раді, розташоване на р. Солониці за 8 км від районного центру м. Дрогобича і за 78 км від обласного центра м. Львова. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 20634 осіб.
Перша згадка про поселення на території сучасного міста, яке спочатку називалося Іздебник, відноситься до XIV ст.
У 1440 р. Стебник отримав магдебурзьке право.
Наприкінці XVI ст. соляні промисли перейшли у власність гетьмана Жевуського. У 1750-х рр. почала діяти шахта «Шиб на селі».
У 1838, 1842 і 1843 рр. проводились дослідження покладів солі. У 1854 р. виявлено поклади калійної солі.
У 1874 р. інженер Е. Віндакевич підтвердив цінність калійних солей для сільського господарства, але лише в 1901 р. краєвий сейм Галичини виділив невеликі кошти для дослідження корисних копалин Стебника та їх промислової розробки.
У 1918 р. в Стебнику встановлено радянську владу.
У західній частині міста виявлено археологічні знахідки кінця ІІІ ст. до н.е.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період із 4 липня 1941 р. до 6 серпня 1944 р.
У 1946 р. переобладнано Стебниківський калійний комбінат.
У 1955 р. комбінат механізовано.
У 1961 р. розпочато будівництво Новостебницького калійного комбінату в м. Стебнику.
Наприкінці ХХ ст. в місті були вечірня школа, технікуми, поліклініка, лікарня, бібліотека.
Список використаної літератури:
1. Коваль А.П. Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України / А. П. Коваль. – К. : Либідь, 2001. – 302 с : іл.
2. Стебник / О. В. Безуглий [и др.] // Історія міст і сіл УРСР. В 26 т. / АН УРСР, Голов. ред. укр. рад. енцикл. – К. : УРЕ, 1968. – Львівська обл. – С. 306-315 : фот. – Бібліогр. в підряд. прим.
3. Стебник // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / Укр. Енцикл. ім. М.П. Бажана. – К. : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1993. – Т. 3. – С. 233.
4. Стебник // Міста України : інформ.-стат. довід. – К. : АВК-Росток, 2007. – С. 96.