Місто Судова Вишня (до 1545 р. – Вишня) Львівської області – місто районного підпорядкування Мостиського району, розташоване на р. Вишні за 18 км від районного центру м. Мостиської, за 49 км від обласного центру м. Львова та за 566 км від м. Києва. Згідно зі статистичними даними останнього Всеукраїнського перепису населення (05.12.2001 р.) кількість його мешканців становила 6 655 осіб.
Назва міста, ймовірно, походить від назви річки, на якій воно розташоване. З XV ст. в місті відбувалися з’їзди (сеймики) польської шляхти, на яких розглядалися судові справи – звідси означення Судова. Дехто виводить першу частину назви від судава – найменування балтійського племені, а другу пов’язує з словом вишній – «вищий».
Наприкінці Х ст. на території сучасної Судової Вишні було збудовано феодальний замок, укріплений валом з дерев’яними зрубами, на якому споруджені башти й ворота. Наприкінці ХІ – на початку ХІІ ст. замок зруйнований.
Під першою назвою Вишня місто згадується в 1230 р. в Галицько-Волинському літописі, як місце проживання великого феодала галицького боярина Филипа, який брав участь у невдалій змові бояр проти князя Данила Галицького.
У 1368 р. місту надано магдебурзьке право.
З 1443 р. у Вишні відбувалися сеймики шляхти Руського воєводства, тут провадилися шляхетські суди.
У 1504 р. Вишня була зруйнована татарами. Король звільнив місто від податків на 8 років. Такий само привілей наданий місту й у 1553 р.
Після першого поділу Польщі в 1772 р. місто увійшло до складу Австрії (згодом – Австро-Угорщини), у складі якої знаходилося до Громадянської війни 1918-1920 рр. У цей час в місті виникають невеликі підприємства: тартак, цегельня та ін., а також ремісничо-кустарні підприємства.
У 1795 р. у Судовій Вишні відкрито школу з польською мовою викладання.
На початку ХІХ ст. у місті працювали керамічна фабрика, фабрика мила, олійниця, млин та ін. промислові підприємства.
У 1919 р. місто захопили польські війська.
У 1939 р. у Судовій Вишні встановлено радянську владу.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 24 червня 1941 р. до 24 липня 1944 р.
У 1970-х рр. у місті працювали гідроелектростанція, райпромкомбінат, цегельний завод, відділення «Сільгосптехніки» тощо. Діяли Будинок культури, університет здоров’я та ін.
Наприкінці ХХ ст. в місті працювали заводоуправління будівельних матеріалів, комбікормовий завод, фабрика «Елегант» Львівського виробничого об’єднання «Львів». Діяв історико-краєзнавчий музей.
На території міста виявлено археологічні знахідки кам’яних знарядь і уламків посуду епохи бронзи (ІІ тисячоліття до н. е.). На околицях Судової Вишні виявлено археологічні пам’ятки, що свідчать про заселення територій у першій половині І тисячоліття н. е. Мешканці поселення цього часу займалися землеробством і скотарством. Знайдені римські монети свідчать про зв’язки поселенців з Римською імперією. Археологічні дослідження городища в урочищі «Замчисько» показали, що воно було заселене протягом ІХ-ХІ ст.