Місто Турка Львівської області – районний центр, розташований на р. Стрию (притока Дністра) за 131 км від обласного центру м. Львова та 639 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 7440 осіб.
Назва міста походить від первісних диких биків – турів, які водилися в навколишніх лісах. За іншою версією – від назви племені-степовиків торів, що проживали на території.
Перша згадка про місто датується 1431 р., коли воно було власністю руського феодала Ваньчі Волошина та його синів Хотькова, Іванкова та Янкова.
В описах XVII ст. говориться про те, що Турка була поділена між кількома шляхтичами (нащадками Ваньчі): Михайлом Турецьким, Данилом і Павлом Турецьким, Миколою Петрушевичем-Яворським, Павлом Яворським, Петрговичами-Яворськими. Крім того, в Турці було 20 шляхтичів, які не мали підданих.
У 1709 р. турку зруйнували шведи, а через рік – угорські феодали.
У 1729 р. власником більшої частини села став Я. Калиновський.
У 1730 р. Турці надано магдебурзьке право.
У 1772 р. Турка увійшла до складу Австрійської імперії. У місті налічувалося 93 будинки і 618 мешканців. Основними видами діяльності населення були сільське господарство (переважно вівчарство), прядіння й ткацтво, торгівля.Наприкінці XVIII ст. через Турку проходив торговий шлях з Польщі в Угорщину. У містечку споруджено замок, обведений каналом, наповненим водою, збудовано нову ратушу, церкву, костел, синагогу, друкарню.
У 1856 р. Турка стала повітовим центром.
Протягом другої половини ХІХ ст. у містечку змінилися власники. Калиновські й Блажівські продали в 1868 р. більшу частину нових земель і промислових підприємств.
У 1875 р. новий власник Турки перепродав більшу частину власності спілці купців. Згодом землі перепродувалися частинами.
На початку ХХ ст. в містечку працювали дрібні підприємства з виробництва грубого сукна, цегли, обробки шкіри, діяв водяний тартак на одну пилу.У 1904 р. завершилося будівництво залізниці через містечко, що сполучала м. Львів з м. Ужгородом.
У 1907 р. збудовано лісопильний завод фірми Годуля.
З листопада 1918 р. до червня 1919 р. Турка входила до складу ЗУНР, була повітовим центром.
У 1920-х рр. збудовано низку лісопильних заводів, у тому числі лісопильний завод Горовіці, Лісопильний завод фірми Нахмана і Бренеса, паровий лісопильний завод «Пила». У 1926 р. збудовано електростанцію, млин. У цей час у Турці діяли механічна столярня, кам’яний кар’єр, два млини, маслозавод, чинбарська майстерня й олійня, пекарні. Діяли кілька синагог, чотири церкви, костел.
У 1939 р. Турка у складі Західної України увійшла до складу УРСР.
У 1940 р. Турка входила до Дрогобицької обл., а у 1965 р. був утворений Турківський район і місто знову відійшло до Львівської області.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 26 червня 1941 р. до 26 вересня 1944 р.
У 1946 р. почав працювати лісопильний завод, кузня, столярна, бляхарська, взуттєва майстерні, шкір завод, черепично-цегельний завод, маслозавод, міська електростанція, промкомбінат.
У 1970-х рр. у місті працювали меблева фабрика, кам’яний кар’єр, відділення «Сільгосптехніки», лісгосп, маслозавод, пекарня, комбінат комунальних послуг, три швейні майстерні тощо.
Наприкінці ХХ ст. у місті діяли світлотехнічний завод, філія Бориславського швейно-галантерейного об’єднання, лісгоспзаг.
На території міста знайдені залишки древньоруського поселення ІХ ст.
Список використаної літератури:
1. Гайда Ю.І. Турка / Ю. І. Гайда, Л. А. Іваненко // Історія міст і сіл УРСР. В 26 т. / АН УРСР, Голов. ред. УРЕ. К., 1968. Львівська область. С. 849866 : фот.
2. Кругляк Ю.М. Ім’я вашого міста : походження назв міст і селищ міськ. типу Укр. РСР / Ю. М. Кругляк ; відп. ред. І. О. Варченко. К. : Наук. думка, 1978. 151 с.
3. Панченко В.О. Гербівник міст України / В. О. Панченко. – К. ; НьюЙорк : Видво М. П. Коць, 1996. 179 с. : герби.
4. Турка, город // Памятники градостроительства и архитектуры УССР : (ил. справ.кат.). В 4 т. / Госстрой УССР, Укрпроектреставрация, КиевНИИТИ. К., 1985. Т. 3. С. 219220 : фот., план.
5. Турка // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / відп. ред. О. М. Маринич. К., 1993. Т. 3. С. 315.
6. Турка = Tyrka : місто, район. центр Львів. обл. // Герби міст України, (XIV I пол. XX ст.) = The emblems of Ukrainian towns, (14th first half of 20th century) : наук.попул. вид. / А. Б. Гречило, Ю. К. Савчук, І. І. Сварник. К., 2001. С. 344 : герби.
7. Турка // Міста України : інформ.стат. довід. К., 2007. С. 102.