Місто Винники Львівської області – місто, підпорядковане Личаківській райраді м. Львова. Розташоване на р. Маруньці (притока Полтви, басейн Західного Бугу) за 6 км від обласного центру м. Львова та 515 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 12917 осіб. Місто засноване галицько-волинським князем Левом Даниловичем як селище виноградарів і виноробів від чого й походить назва міста. Спочатку місто називалося Малі Винники.
Вперше про Винники згадується в 1352 р. у привілеї польського короля Казимира ІІІ.
У другій половині ХІІІ ст. у Винниках збудовано дерев’яний замок, що охороняв Львів від нападів ворогів зі сходу. У XVI-XVII ст. його перебудували – фактично звели новий кам’яний замок, залишки якого збереглися донині.
У 1675 р. поблизу Винників військо на чолі з польським королем Яном ІІІ Собеським розгромило татарську орду Нуррадіна.
У 1732 р. белзький староста С. Потоцький викупив винниківський замок. Згодом Винники переходять до роду Гловінських. У 1750 р. власник міста заснував там монастир Піярів.У 1772 р. Винники переходять до складу Австрії. За наказом австрійської імператриці Марії-Терези в 1779 р. у приміщення монастиря Піярів переведено зі Львова тютюнову фабрику.
У 1785 р. австрійський цісар Йосиф ІІ переселив з Баварії 32 німецькі сім’ї й заснував німецьку колонію Вайнберг, що була найчисельнішою в Галичині.
У 1850 р. Винникам було надано Магдебурзьке право.
У 1939 р. місто увійшло до складу УРСР.
З 1939-1959 рр. – райцентр однойменного району.
Під час Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з червня 1941 р. по липень 1944 р.
Поблизу Винників проходить автомобільна дорога Львів – Тернопіль.
На початку ХХІ ст. в місті працювали: ВАТ «Львівська тютюнова фабрика», текстильно-галантерейне об’єднання «Юність», завод «Будівельна кераміка Львова»; приватні підприємства по виробництву металевих, бетонних, пластмасових виробів, продуктів харчування, пошиттю взуття.
У 1990 р. засновано Винниківський історико-краєзнавчий музей. Масиви Винниківського лісу утворюють мальовничі ландшафти околиць Львова.
У місті виявлено поселення лінійно-стрічкової (друга половина V тисячоліття до н.е.), ленделівської (середина ІІ тисячоліття до н.е.), трипільської (ІІІ тисячоліття до н.е.) культур, лійчастого посуду ранньозалізного часу (VІІ ст. до н.е.).
Список використаної літератури:
1. Винники = Vynnyky : місто (підлягає Личаків. район. раді Львова) Львів. обл. // Герби міст України, (XIV I пол. XX ст.) = The emblems of Ukrainian towns, (14th first half of 20th century) : наук.попул. вид. / А. Б. Гречило, Ю. К. Савчук, І. І. Сварник. К., 2001. С. 106 : герби.
2. Винники // Міста України : інформ.стат. довід. К., 2007. С. 22.
3. Коваль А.П. Знайомі незнайомці : походження назв поселень України / А. П. Коваль. К. : Либідь, 2001. 302 с : іл.
4. Панченко В.О. Гербівник міст України / В. О. Панченко. – К. ; НьюЙорк : Видво М. П. Коць, 1996. 179 с. : герби.
5. Тимець І.В. Винники / І. В. Тимець // Енциклопедія Сучасної України / Інт енциклопед. дослідж. НАН України. К., 2005. Т. 4. С. 409410 : іл.
6. Удовік С.Л. Західна Україна : путівник / С. Л. Удовік. К. : Ваклер, 2007. 279 с. : іл., карти. (Мальовнича Україна).