Місто Вознесенськ Миколаївської області – районний центр, розташований на річках Південний Буг і Мертвовод за 87 км від обласного центру м. Миколаєва та 392 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (05.10.2001) кількість його мешканців становила 13 072 особи. Назва міста походить від свята Вознесіння Господнього.
У XV ст. на території сучасного Вознесенська стояла турецька фортеця Чичиклей (турецьке чичикли – «уквітчаний», «вишитий»). На початку XVIII ст. тут був козацький зимівник Соколи і Соколина переправа. У 1789 р. зимівник Соколи перейменовано на Вознесенськ. У 1795 р. за указом Катерини ІІ розпочалося будівництво м. Вознесенська за проектом французького інженера Франца де Волана.
У 1803-1817 рр. Вознесенськ став станицею Бузького козацького війська.
З 1817 р. – заштатне місто Єлисаветградського повіту Херсонської губернії.
На початку ХХ ст. Вознесенськ був повітовим містом і входив до складу Херсонської губернії.
У 1912 р. через Вознесенськ проходила новозбудована залізниця Одеса – Бахмач.
У 1920-1923 рр. місто стало повітовим центром Херсонської (1920-1922 – Миколаївської) губернії.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 7 серпня 1941 р. до 24 березня 1944 р.
На початку ХХІ ст. у Вознесенську працювали: взуттєве підприємство, консервний завод, хлібозавод, сирокомбінат, агропромтехніка; харчосмакова фабрика, друкарня; меблеве підприємство; діяли художній музей Є. Кибрика, історичний музей, 6 бібліотек, 4 Будинки культури, кінотеатр.
Список використаної літератури:
1. Вознесенск, город // Памятники градостроительства и архитектуры УССР. В 4 т. : Ил. справ.-каталог / Редкол.: Г. Н. Логвин [и др.]. – К. : Будівельник, 1985. – Т. 3 : Львовская область. Николаевская область. Одесская область. Полтавская область. Ровенская область. – С. 240 : фото, план.
2. Вознесенськ // 500 чарівних куточків України, які варто відвідати : Путівник / Уклад.: Т. І. Лагунова, Ю. Ю. Кашуба. – Х. : Кн. клуб «Клуб Семейного Досуга», 2007. – С. 230-231.
3. Вознесенськ // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / Відп. ред. О. М. Маринич. – К. : УРЕ ім. М.П. Бажана, 1989. – Т. 1 : А-Ж. – С. 207. – Бібліогр. в кінці ст.
4. Вознесенськ // Міста України : Інформ.-стат. довід. – К. : АВК-Росток, 2007. – С. 24.
5. Вознесенськ = Вознесенск // Южная Украина : Путеводитель / С. Л. Удовик. – К. : Ваклер, 2007. – С. 94.
6. Гержов Ю.І. Вознесенськ / Ю. І. Гержов // Енциклопедія Сучасної України / Ін-т енцикл. досліджень НАНУ. – К. : Ін-т енцикл. досліджень, 2006. – Т. 5 : Вод-Гн. – С. 31 : іл. – Бібліогр. в кінці ст.
7. Коваль А.П. Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України / А. П. Коваль. – К. : Либідь, 2001. – 302 с.
8. Памятники истории и культуры Украинской ССР : Кат.-справ. / гл. ред. П. Тронько ; зам. гл. ред.: Г. К. Злобин, Ю. А. Олененко ; секретарь В. И. Тимофеенко. – К. : Наук. думка, 1987. – 736 с. : ил.
9. Слободянюк Б.Й. Вознесенськ / Б. Й. Слободянюк // Історія міст і сіл Української РСР. В 26 т. / Голов. ред. УРЕ. – К. : УРЕ, 1971. – Т. : Миколаївська обл. – С. 309-326 : фото. – Бібліогр. в підряд. прим.