Місто Березівка Одеської області – районний центр, розташований на р. Тилігул, що впадає в Тилігульський лиман Чорного моря, за 90 км від обласного центру м. Одеси та 405 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 9347 осіб.
На території сучасної Березівки у XVIII ст. була розташована стоянка чумаків, які їздили по сіль на Перекопські озера. Вважається, що місто засноване в 1802 р. Воно було заселеним селянами з України й центральних губерній Російської імперії, які тікали на Південну України, щоб не виконувати кріпацькі повинності. Земельні володіння навколо містечка належали поміщикам фон-Рауху, І. Малаховському та інУ 1859 р. в Березівці було 107 дворів, а кількість мешканців становила 774 особи. У 1870-х рр. поширеними ремеслами були: ковальство, слюсарство, бондарство, шевство, кравецтво тощо. У 1875 р. кількість мешканців збільшилась до 2300 осіб.
У роки Першої світової (1914-1918 рр.) і Громадянської (1918-1920 рр.) воєн у місті неодноразово змінювалася влада. У лютому 1920 р. у Березівці встановлено радянську владу.
У березні 1923 р. Березівка стала центром району.
Протягом 1920-1930-х рр. у місті реконструйовано механічно-чавунний і шкіряний заводи, олійню, три млини, три пекарні, сім кузень, дві жерстяні і лудильні майстерні, 19 взуттєвих майстерень тощо. Також тут збудовано електростанцію. У 1930-х рр. на базі ремонтного заводу виник промкомбінат.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 10 серпня 1941 р. до 4 квітня 1944 р. Під час окупації на території Березівки діяла підпільна організація.
У повоєнні роки було відновлено роботу міської електростанції, МТС, райпромкомбінату, залізничної станції, елеватора, промкомбінату, масловазоду. Після 1946 р. організовано харчокомбінат.
У 1970-х рр. у Березівці діяли три палаци культури, два клуби, вісім кіноустановок, шість бібліотек тощо.
Наприкінці ХХ ст. у Березівці працювали заводи сухого знежиреного молока й продтоварів, хлібний, комбікормовий і цегельний заводи, птахофабрика.
Список використаної літератури:
1. Березівка // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / редкол.: О. М. Маринич [та ін.]. – К. : УРЕ ім. М.П. Бажана, 1989. – Т. 1. – С. 86.
2. Березівка // Міста України : інформ.-стат. довід. / упоряд. О. Панасенко. – К. : АВК-Росток, 2007. – С. 13.
3. Березівка // Український радянський енциклопедичний словник. У 3 т. / голов. редкол.: М. П. Бажан (голов. ред.) [та ін.]. – К. : Голов. ред. Укр. радян. енцикл. АН УРСР, 1966. – Т. 1. – С. 170.
4. Ниточко І.І. Березівка / І. І. Ниточко, Н. М. Плосконос // Енциклопедія Сучасної України / НАН України, Наук. т-во ім. Т. Г. Шевченка, Координац. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. – К. : Координац. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України, 2003. – Т. 2. – С. 498 : іл.