Місто Карлівка Полтавської області – місто обласного значення, районний центр, розташований на р. Орчику (притока Орелі, басейн Дніпра) на відстані 51 км від обласного центру м. Полтави та 392 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 17849 осіб.
Назва походить від імені власника цих земель Карла Мініха. Перша згадка про місто датується 1670 р.Місто було засноване на початку XVIII ст. селянами переселенцями з Правобережної України. Вона входила до складу Полтавського полку.
У 40-х рр. XVIII ст. цариця Анна Іванівна подарувала ці землі фельдмаршалу Карлу Мініху.
У 1743 р. землі переходять до графа Розумовського.
У 1918 р. в Карлівці було встановлено радянську владу. У 1923 р. Карлівка стала районним центром.
У роки Другої світової війни Карлівка постраждала від загарбників, але відновила свою промисловість.
Наприкінці ХХ ст. у місті працювали: машинобудівний завод, механічний завод, спиртзавод, цукровий завод, меблева фабрика, хлібозавод, нафтогазорозвідувальна експедиція глибокого буріння, управління по експлуатації газового господарства, чотири ремонтно-будівельних підприємства. На території міста є багаторічна пам’ятка природи – парк «Дуби черешчаті».
Список використаної літератури:
1. Дишлевий П.С. Карлівка / П. С. Дишлевий // Історія міст і сіл Української РСР. У 26 т. / Голов. ред. УРЕ. – К. : УРЕ, 1967. – Т. : Полтавська область. – С. 368-385 : іл.
2. Карлівка // Географічна енциклопедія України. У 3 т. / Відп. ред. О. М. Маринич. – К. : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. – Т. 2. – С. 108.
3. Карлівка // Міста України : інформ.-стат. довід. – К. : АВК-Росток, 2007. – С. 50.
4. Карлівка // Полтавщина : енцикл. довід. / за ред. А. В. Кудрицького. – К. : УЕ ім. М. П. Бажана, 1992. – С. 327-330.
5. Кругляк Ю.М. Ім’я вашого міста : Походження назв міст і селищ міського типу УРСР / Ю. М. Кругляк; відп. ред. І. О. Варченко. – К. : Наук. думка, 1978. – 151 с. – Бібліогр.: с. 148-151.