Місто Лохвиця Полтавської області – місто обласного значення, районний центр, розташований на р. Лохвиці та р. Сулі (притоки Дніпра) за 154 км від обласного центру м. Полтави та 210 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (05.12.2001) кількість його мешканців становила 12307 осіб.
Існує декілька версій походження назви міста. Деякі вчені виводять назву міста від найменування риби «лосось». В. А. Никонов пояснює походження назви від старослов’янського «локва» – «калюжа». П. Я. Черних виводить назву від старослов’янського слова «локве» – «дощ». Перша згадка про місто датується 1320 р.
У XV ст. землі теперішнього міста належали князям Глинським, а з кінця XVI ст. – Вишневецьким.У 1618 р. на місці давньоруського городища зведено нову фортецю. У 1669 р. цю фортецю захопили кримські татари, а в 1680 р. вона згоріла під час пожежі.
У 1648 р. на початку Національно-визвольної війни Лохвиця стає сотенним містечком Миргородського полку, а після закінчення війни – Лубенського полку.
У 1781 р. місто стає центром повіту Чернігівського намісництва.
У 1796-1802 рр. Лохвиця була заштатним містечком Малоросійської губернії.
У 1918 р. в результаті воєнних дій у місті було встановлено радянську владу.
На початку ХХІ ст. у місті працювали: швейна фабрика, промкомбінат, харчосмакове орендне підприємство, цегельний завод, дві будівельно-монтажні і три шляхові будівельно-експлуатаційні організації, друкарня, Будинок культури, кінотеатр, краєзнавчий музей ім. Г. Сковороди, бібліотека.
На території міста знайдено ранньослов’янський могильник черняхівської культури (II-V ст. н. е.), слов”янське поселення роменської культури (VIII-X ст. н. е.) та виявлено рештки поселення-городища періоду Київської Русі.
Список використаної літератури:
1. Карпусь М.С. Гадяч / М. С. Карпусь, Г. Ф. Огагін, І. А. Садовий // Історія міст і сіл Української РСР. У 26 т. / Голов. ред. УРЕ. – К. : УРЕ, 1967. – Т. : Полтавська область. – С. 145-164 : іл.
2. Коваль А.П. Знайомі незнайомці : походження назв поселень України / А. П. Коваль. – К. : Либідь, 2001. – 302 с : іл.
3. Гірченко Я.В. Лохвиця / Я. В. Гірченко, П. А. Гребінник, К. Й. Іващенко // Історія міст і сіл Української РСР. У 26 т. / Голов. ред. УРЕ. – К. : УРЕ, 1967. – Т. : Полтавська область. – С. 510-531 : іл.
4. Лохвиця // Географічна енциклопедія України. У 3 т. / відп. ред. О. М. Маринич. – К. : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. – Т. 2 : З-О. – С. 290.
5. Лохвиця // Міста України : інформ.-стат. довід. – К. : АВК-Росток, 2007. – С. 62.