Місто Кролевець Сумської області – районний центр, розташований на р. Реть за 145 км від обласного центру м. Сум і 255 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 25103 особи.
За однією з версій, місто названо на честь польського короля Сигізмунда ІІІ. Але ще в 1638 р. в універсалі гетьмана Остряниці місто згадується як «город повітовий Кролевець», а польські війська захопили його лише в 1663 р.
Населений пункт заснований в 1601 р. вихідцями з Правобережжя та інших районів України. Після укладання Деулінського перемир’я в 1618 р. Кролевець з навколишніми селами відійшов у володіння польського магната Вишлі.У 1644 р. Кролевцю надано магдебурзьке право.
У роки Національно-визвольної війни 1648-1654 рр. мешканці міста активно підтримували повстанців. У 1648-1782 рр. Кролевець був сотенним містечком (з 1649 р. – Ніжинського полку).
У 1657 р. на території козацької України вибухнуло повстання, очолюване полковником М. Пушкарем та кошовим Запорізької Січі Я. Барабашем. Мешканці Кролевця підтримали повстанців.
У першій половині XVIII ст. у місті розвивалися сільське господарство, ремесла й торгівля. У Кролевці працювали шевці, кравці, кушніри, слюсарі, ковалі, котляри, гончарі, ткачі. Місто було одним з найбільших осередків українського народного художнього ткацтва.
У 1870 р. введено в експлуатацію горілчаний завод. Наприкінці ХІХ ст. у місті також працювали паровий млин, крупорушка, шкіряний завод, друкарня.
У 1913 р. у місті мешкало 16450 осіб.
У 1916 р. з Риги до Кролевця евакуйовано механічний завод. Тоді ж збудували консервний завод.
У роки Першої світової (1914-1918) і Громадянської (1918-1920) воєн у Кролевці неодноразово змінювалася влада. Внаслідок воєнних дій у середині листопада 1919 р. у місті встановлено радянську владу.
У 1920 р. тут почав працювати механічний завод. У 1921 р. відкрито робітничо-селянський клуб і бібліотеку, у 1924 р. – клуб ім. Жовтневої революції і молодіжний клуб.
Протягом 1920-1930-х рр. у Кролевці відкрито маслозавод, райхарчокомбінат, друкарню, артіль художньо-декоративного ткацтва.У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 3 вересня 1941 р. до 2 вересня 1943 р. Під час окупації на території міста і району діяли підпільні організації та партизанські загони.
До кінця 1943 р. відновлено роботу промислової артілі «Метал», промкомбінату і ткацької фабрики, почала працювати МТС. У 1944 р. почали працювати маслозавод, млин, друкарня, райхарчокомбінат, підприємства промислової кооперації (артілі цеглярів, торфодобувна, бондарів і шевців).
У 1970-х рр. у Кролевці працювали маслозавод, хлібозавод, ремонтний завод, багетна фабрика, арматурний завод, фабрика художнього ткацтва, завод будматеріалів, торфопідприємство, комбінат побутового обслуговування населення, консервний завод, райхарчокомбінат, друкарня та ін. Діяли Будинок культури, широкоформатний кінотеатр тощо.
Наприкінці ХХ ст. у місті працювали виробниче об’єднання «Кролевецьпромарматура», ремонтно-механічний, конопляний, маслоробний і плодоконсервний заводи, завод продовольчих товарів, багетна фабрика та фабрика художнього ткацтва, торфопідприємство, спецлісгоспзаг.
Список використаної літератури:
1. Гавриленко М.М. Кролевець / М. М. Гавриленко, М. Г. Сереженко, М. П. Стожок // Історія міст і сіл Української РСР. В 26 т. / голов. редкол.: П. Т. Тронько [та ін.] ; редкол. тому: І. Я. Макухін [та ін.]. – К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1973. – Сумська область. – С. 323-335 : іл. – Бібліогр. в підрядк. прим.
2. Івченко А.С. Україна. Фортеці, замки, палаци… : путівник / А. С. Івченко, О. Пархоменко. – К. : Картографія, 2010. – 598 с. : іл., мапи. – Бібліогр.: с. 596-598.
3. Коваль А.П. Знайомі незнайомці : походження назв поселень України / А. П. Коваль. – К. : Либідь, 2001. – 302 с : іл. – Бібліогр.: с. 282.
4. Кролевец // Географический энциклопедический словарь / гл. ред. А. Ф. Трёшников ; редкол.: Э. Б. Алаев [и др.]. – Изд. 2-е, доп. – М. : Совет. энцикл., 1989. – С. 259.
5. Кролевець // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / редкол.: О. М. Маринич [та ін.]. – К. : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. – Т. 2. – С. 246. – Бібліогр. в кінці ст.
6. Кролевець // Міста України : інформ.-стат. довід. / впорядкув. О. Панасенко. – К. : АВК-Росток, 2007. – С. 60