Місто Ворожба Сумської області – місто Білопільського району, розташоване на лівому березі р. Виру (притока Сейму, басейн Дніпра) за 10 км від районного центру м. Білопілля, 57 км від обласного центру м. Сум і 306 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (05.12.2001) кількість його мешканців становила 8375 осіб.
Як зазначають дослідники, Ворожба вперше згадується в історичних документах у 1665 р. Тоді тут існувало поселення, що складалося з 10 дворів. У 1673 р. сюди почали прибувати вихідці з Правобережної України. У 1685 р. тут мешкало 472 особи, у 1773 р. – 2416 осіб.
У 1676 р. в місті побудовано храм св. Покрови (нині пам’ятка архітектури).
У 1687 р. Ворожба стає військовою слободою Сумського козацького полку, у 1765-1780 рр. – слободою Білопільського комісарства Слобідсько-Української губернії, у 1783 р. – державною слободою.
У 1812 р. в містечку відкрито парафіяльне училище.
У 1835 р. Ворожба стала волосним центром Сумського повіту Харківської губернії. Тут були розташовані поштова станція, постоялий двір.
У 1869 р. через Ворожбу прокладено колію Курсько-Київської залізниці, а в 1877 р. – залізницю до Люботина. У 1894 р. введено в експлуатацію вузькоколійну залізницю Ворожба – Середина-Буда (у 1915 р. перебудовано на широку колію).
У роки Першої світової (1914-1918) і Громадянської (1918-1920) воєн у місті неодноразово змінювалася влада. На початку грудня 1919 р. в результаті воєнних дій у місті встановлено радянську владу.
У 1923 р. Ворожбі надано статус селища міського типу й до 1930-х рр. вона була районним центром.
У роки Другої світової війни селище було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період від 7 жовтня 1941 р. до 3 вересня 1943 р.
У повоєнні роки у Ворожбі відкрито лікарню, школи, культурно-освітні заклади.
У 1959 р. Ворожбі надано статус міста.
Наприкінці ХХ ст. у місті працювали завод металоконструкцій, хлібний завод, м’ясокомбінат, вагонне депо.
На початку ХХІ ст. працювали машинобудівний завод, комбінат хлібопродуктів тощо. Діяли Клуб залізничників і 6 бібліотек.
Список використаної літератури:
1. Ворожба // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / редкол.: О. М. Маринич [та ін.]. – К. : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1989. – Т. 1 : А-Ж. – С. 222. – ISBN 5-88500-005-0. – ISBN 5-88500-015-8.
2. Ворожба // Міста України : інформ.-стат. довід. / впорядкув. О. Панасенко. – К. : АВК-Росток, 2007. – С. 25.
3. Колесник П.В. Ворожба / П. В. Колесник, М. І. Ксьонзенко // Історія міст і сіл Української РСР / голов. редкол.: П. Т. Тронько [та ін.] ; редкол. тому: І. Я. Макухін [та ін.]. – К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1973. – В 26 т. : Сумська область. – С. 138-146 : іл. – Бібліогр. в підрядк. прим.
4. Кругляк Ю.М. Ім’я вашого міста : походження назв міст і селищ міськ. типу Укр. РСР / Ю. М. Кругляк. – К. : Наук. думка, 1978. – 151 с. – Бібліогр.: с. 148-151.
5. Усенко М.І. Ворожба / М. І. Усенко // Енциклопедія Сучасної України / НАН України, Наук. т-во ім. Т. Г. Шевченка, Ін-т енциклопед. дослідж. НАН України. – К. : Ін-т енциклопед. дослідж. НАН України, 2006. – Т. 5 : Вод-Гн. – С. 163 : іл. – ISBN 966-02-2074-Х. – ISBN 966-02-3355-8.