Місто Чортків Тернопільської області – районний центр, розташований на р. Сереті (притока Дністра) за 75 км від обласного центру м. Тернополя та 429 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (05.12.2001) кількість його мешканців становила 28855 осіб.
За легендою, перший будинок спорудив селянин Чорний з Улашківців. Деякі дослідники виводять назву ще з язичницьких часів, коли слов’яни всяке зло пов’язували з Чорнобогом (від злого, чорного, можливо, від того й чорт). За іншим переказом, назва виникла за назвою Чортова Долина, яку так називали ще до виникнення поселення.
Вперше згадується в писемних джерелах у 1522 р. Тоді Чортків отримав магдебурзьке право. Місто підпорядковувалося Теребовлянському староству Руського воєводства. Господарськими й адміністративними справами міста відав магістрат на чолі з бургомістром, судові функції виконувала судова лава, очолювана війтом.
У середині XVI ст. у Чорткові було близько 200 будинків і мешкало близько 1000 осіб. На початку XVII ст. у місті були слюсарі, мечники, бондарі, гончарі, кушніри, шевці, римарі, воскобійники та ін.У середині XVI ст. місто потерпало від нападів турецько-татарських військ. Особливо руйнівними вони були в 1534 і 1549 рр.
У 1600 р. у місті збудовано домініканський костел,у 1604 р. – домініканський монастир.
У 1610 р. на місці дерев’яного замку збудовано мурований.
У XVIII ст. ремісники становили 28% від загальної кількості населення Чорткова, близько 40% населення займалися землеробством.
У роки Національно-визвольної війни 1648-1654 рр. Чортків був одним із центрів повстання в Західній Україні.
Протягом 1672-1683 р. місто було під владою Османської імперії. Замок був резиденцією турецького субпаші Подільського пашалику. У 1683 р. польські війська витіснили турецький загін із міста, а в 1699 р., відповідно до умов Карловицького миру, воно перейшло під владу Польщі.У 1772 р. Чортків увійшов до складу Заліщицького (пізніше – Чортківського) округу Австрії. До 1779 р. замок був резиденцією магнатів Потоцьких, згодом – Садовських.
У 1784 р. у Чорткові мешкало 2892 чоловіки й було 527 будинків.
Протягом 1810-1815 рр. місто входило до складу Чортківського округу Тернопільського краю Російської імперії. Але у 1815 р. відійшло до Австрії.
У 1867 р. Чортків став повітовим центром. Кількість населення була понад 4000 чоловік.
У 1880 р. у місті працював цегельний завод, водяний млин, олійня, фабрика сільськогосподарських знарядь, фабрика рому й лікерів.
У 1897 р. через Чортків пролягла залізниця Тернопіль-Станіслав.У роки Першої світової (1914-1918) і Громадянської (1918-1920) воєн у місті неодноразово змінювалася влада. Внаслідок воєнних дій у вересні 1920 р. Чортків захопили польські війська.
У 1930-х рр. у місті працювали фабрика будівельних матеріалів і фабрика з виробництва килимів, взуття, миловарня, цегельня.
У вересні 1939 р. Чортків увійшов до складу УРСР.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 6 липня 1941 р. до 23 березня 1944 р.
Протягом кінця 1944 – 1945 рр. було відбудовано й відновлено роботу більшості підприємств, зокрема ливарного заводу, кондитерської фабрики, електростанції, водопроводу. У 1946 р. на базі швейної та взуттєвої майстерень створено швейну фабрику.
У 1958 р. введено в експлуатацію міжрайонну майстерню капітального ремонту автомобільних моторів. У 1964 р. на околиці міста зведено м’ясокомбінат. У Чорткові також працював хлібокомбінат.
У 1970-х рр. у місті діяли районний Будинок культури, 4 бібліотеки тощо.
Наприкінці ХХ ст. у Чорткові працювали м’ясний і хлібний комбінати, комбінат хлібопродуктів, сироробний, горілчаний і ремонтно-механічний заводи, завод металевих виробів, кондитерська, швейна і пір’яно-пухова фабрики, лісгоспзаг. Діяв історико-краєзнавчий музей.
Список використаної літератури:
1. Глинський М.П. Чортків / М. П. Глинський, М. С. Гордій, Я. Л. Топольницький // Історія міст і сіл Української РСР. В 26 т. / голов. редкол.: П. Т. Тронько [та ін.] ; редкол. тому: С. П. Нечай [та ін.]. – К. : Голов. ред. УРЕ, 1973. – Тернопільська область. – С. 557-567 : іл. – Бібліогр. в підрядк. прим.
2. Енциклопедія архітектурної спадщини України : темат. слов. багатотом. вид. / Укр. акад. архіт. ; авт. В. Тимофієнко. – К. : УАА, 1995. – 365 с.
3. Коваль А.П. Знайомі незнайомці : походження назв поселень України / А. П. Коваль. – К. : Либідь, 2001. – 302 с : іл. – Бібліогр.: с. 282.
4. Хорошевский А.Ю. 20 лучших экскурсий по Украине : [путеводитель] / А. Ю. Хорошевский. – Х. : Фолио, 2008. – 315 с. : ил. – Библиогр.: с. 314.
5. Чортків // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / редкол.: О. М. Маринич [та ін.]. – К. : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1993. – Т. 3. – С. 436. – Бібліогр. в кінці ст.
6. Чортків // Міста України : інформ.-стат. довід. / впорядкув. О. Панасенко. – К. : АВК-Росток, 2007. – С. 112.
7. Чортков // Украина: 100 замечательных мест : фотокнига / С. Л. Удовик. – 2-е изд., с изм. – К. : Ваклер, 2007. – С. 100 : ил.
8. Чортков, город // Памятники градостроительства и архитектуры УССР : (ил. справ.-кат.). В 4 т. / Гос. ком. Укр. ССР по делам стр-ва, Укр. спец. науч.-реставрац. проект. ин-т, Науч.-исслед. ин-т теории, истории и перспект. проблем совет. архитектуры в г. Киеве. – К. : Будівельник, 1986. – Т. 4 : Сумская область. Тернопольская область. Харьковская область. Херсонская область. Хмельницкая область. Черкасская область. Черниговская область. Черновицкая область. – С. 88-90 : ил.