Мальовниче українське історичне місто Бар – сучасний районний центр у Вінницькій області, розміщений на лівому березі річки Рів. Давнє місто Рів, що знаходилося на правому березі річки, згадується в історичних документах 1401 року. Тепер там знаходиться село Чемериси Барські. За результатами досліджень М. Грушевського історії Барського староства, відомо, що у 1538 році за дорученням Бони Сфорци – королеви Польщі, в заплаві ріки Рів розпочато будівництво замку, який отримав назву Бар на честь міста Барі (Італія), де Бона Сфорца народилася. Це будівництво поклало основу міста і розкрило нову сторінку в історії України та Польщі. У ХVІ-ХVІІІ ст. місто Бар був настільки відомим у Східній Європі та Поділлі у зв”язку з його королівським і магдебурзьким статусом, своїм замком та укріпленнями, місцем і значенням як центру ремесла та торгівлі, що він потрапив до описів іноземних мандрівників того часу. Місто впродовж ХVІ-ХVІІІ ст. був адміністративним центром Барського староства Подільського воєводства, «залізним щитом» південного кордону Речі Посполитої у ХVІ ст., цитаделлю на порубіжжі Східного і Західного Поділля, навколо якого вирували значні політичні події та пристрасті у зв”язку з постійними нападами татар, турків, походами козацьких військ Максима Кривоноса і Богдана Хмельницького в роки національно-визвольної війни середини ХVІІ ст., рухами опричників, повстаннями гайдамаків, центром військово-політичного об”єднання відомого в історії як Барська конфедерація. Розгром повстання конфедератів у 1772 р. російськими військами стало приводом для першого поділу Речі Посполитої. З приєднанням Правобережної України до Росії Бар увійшов у 1793 р. до її складу як повітове місто, а з 1797 р. став заштатним містом Могилівського повіту Подільської губернії. У другій половині ХІХ ст. Бар стає значним торгово-ремісничим містом. Розвиток промисловості та ремесла сприяв виникненню культурно-освітніх закладів. Історія міста Бара знайшла відображення в роботах М. Яворовського, М. Орловського, Є. Сіцінського, В. Січинського, в магістерській дисертації М. Грушевського. З Барського краю походять багато відомих людей: народний месник Устим Кармелюк, герой Визвольної війни Данило Нечай, родина Григоровичів-Барських. З Барською землею пов’язані життя та творчість М. Коцюбинського, Юліуша Словацького, Генріха Яблонського. У місті є історичні пам’ятники: залишки кам’яної фортеці, жіночий кармелітський монастир ХVІІІ ст. (нині діючий монастир сестер бенедиктинок-місіонерок), Святоуспенський храм ХVІІІ ст., де зберігається копія образу чудотворної ікони Божої Матері «Барська», костел св. Анни початку ХХ ст.
