Місто Могилів-Подільський Вінницької області – місто обласного значення, районний центр, розташований на лівому березі р. Дністра при впадінні в нього р. Дерло за 119 км від обласного центру м. Вінниці та 344 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 32226 осіб. До заснування в гирлі р. Дирла в XV ст. тут існувало поселення Іваньківці. Наприкінці XVI ст. місцевістю заволодів волоський господар Єремій Могила. Заснованому в 1596 р. місту він дав назву Могилів. За іншими джерелами, Могилів заснував у XVI ст. брацлавський воєвода Стефан Потоцький, дружина якого була дочкою молдавського господаря Михайла Могили. На честь останнього названо новозбудований замок. Означення Подільський дано за місцем на Поділлі. У грамотах від 2 квітня 1450 р. та від 5 січня 1557 р. йдеться про
підтвердження прав на володіння селом Іваньківцями, розташованим між гирлами річок Дерли та Немії. Село було засноване селянами-втікачами з північноукраїнських земель Жителі села займалися землеробством, рибальством, виготовленням річкових суден, на яких перевозилися вантажі через р. Дністер. Місто засноване тут в 1595 р. молдавським господарем Яремою Могилою і віддане в посаг доньці Марії, яка вийшла заміж за брацлавського воєводу С. Потоцького. У літературі XVII-ХІХ ст. його називають Могилів-на-Дністрі, Могилів Подільської губернії, Могилів-Дністровський.
На початку XVII ст. власник Могилева побудував замок та інші оборонні споруди. У містечку почали оселятися вірменські, грецькі, італійські й молдавські купці. У першій чверті XVII ст. Могилів став найлюднішим містом Поділля.
У 1616 р. у містечку було засновано друкарню.
У 1643 р. у Могилеві встановлено митницю.
У роки Національно-визвольної війни 1648-1654 рр. Могилів був центром полку, до складу якого входили містечка Шаргород, Ямбпіль, Вільшанка, Рашків та ін. У 1949 р. Могилівський полк влився до Брацлавського, а в 1657 р. відтворений як Подільський (Придністровський) полк. У 1649 р. польська шляхта захопила Могилів і спустошила його. У березні 1650 р. козацькі війська відвоювали місто й укріпили замок.
У травні 1654 р. польські війська захопили й спалили Могилів. У серпні 1655 р. козаки Придністровського полку відвоювали його. У листопаді 1655 р. містечко захопили турецькі війська. У 1657 р. козацькі війська знову відвоювали. Фортецю було укріплено.
Протягом 1672-1699 рр. Могилів входив до складу Османської імперії, потім – у складі Польщі.
На початку XVIII ст. містечко було спустошене внаслідок постійних набігів татар і польсько-турецьких воєн. У 1713 р. у Могилеві мешкало 162 особи.
У 1743 р. Могилеву було надано магдебурзьке право.
У середині XVIIІ ст. у містечку працювали шкіряний, пивоварний заводи, виробництво сукна, полотна, килимів з овечої вовни, серветок, скатерок тощо.
У 1772 р. у Могилеві були ткацький, бондарський, кушнірський та шевський цехи.
У 1776 р. у місті було 1 167 будинків і мешкало 11 670 чоловік. У той час було споруджено Миколаївську (1754 р.), Покровську (1771 р.), Параскевську (1775 р.), кам’яний костел (1772 р.).
Після приєднання Правобережної України до Російської імперії Могилів увійшов у 1795 р. до Брацлавського намісництва. Тоді ж утворено Могилівський повіт, до якого входило 103 населені пункти.
У 1795 р. в Могилів переведено друкарню з Дубосарів.
Наприкінці першої половини ХІХ ст. у містечку споруджено 2 шовкові та тютюнові фабрики, 3 черепичні, миловарний заводи, цукроварню, гуральню та інші підприємства. У 1856 р. у Могилеві мешкало 10696 осіб.
На початку 1880-х рр. у містечку було 28 підприємств, у т.ч. 8 шкіряних, миловарний, винокурний, пивоварний, 3 цегельно-черепичні заводи, завод мінеральних вод, два водяні млини.
У роки Першої світової (1914-1918 рр.) і Громадянської (1918-1920 рр.) воєн у містечку неодноразово змінювалася влада. У результаті воєнних дій у листопаді 1920 р. Могилів перейшов до радянської влади.
У 1921 р. почала працювати міська електростанція.
У 1922-1925 рр. почали працювати шкіряні, спиртові заводи, кам’яний кар’єр.
У 1923 р. місто перейменовано на Могилів-Подільський, створено Могилів-Подільський округ, до складу якого входило 15 районів.
У довоєнні роки у місті збудовано трикотажну та швейну фабрики, консервний, олійний, миловарний заводи, дві пекарні, м’ясокомбінат.
У 1930 р. Могилів-Подільський округ ліквідовано, місто спочатку віднесено до Вінницького округу, а потім безпосередньо підпорядковано столиці України (Харкову). З 1932 р. Могилів-Подільський входив до Вінницької обл. З 1937 р. – місто обласного підпорядкування, районний центр.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 19 липня 1941 р. до 19 березня 1944 р. Під час окупації на території Могилева-Подільського було влаштоване гетто.
До 1946 р. введено в експлуатацію чавуноливарний і плодоконсервний заводи, два кар’єри.
У 1948 р. споруджено ватну фабрику, хлібозавод, згодом – швейну фабрику.
У 1951 р. чавуноливарний завод переоснащено на машинобудівний.
У 1970-х рр. у Могилеві-Подільському працювали приладобудівний і металообробний заводи, меблева фабрика, фабрика побутової хімії, завод стінових будівельних матеріалів, машинобудівний, консервний заводи, пивобезалкогольний і виноробний заводи тощо. Працювали районний Будинок культури, кінотеатри, краєзнавчий музей, центральна бібліотека тощо.
Наприкінці ХХ ст. Могилів-Подільський був промисловим вузлом з розвинутими машинобудівною, легкою та харчовою галузями промисловості. Тут працювали: машинобудівний і приладобудівний заводи, завод газового устаткування і приладів, консервний завод і завод продовольчих товарів, маслоробний і хлібний заводи, фабрика нетканих матеріалів, фабрика швейного виробничого об’єднання «Поділля». Діяв міський краєзнавчий музей.
Список використаної літератури:
1. Кругляк Ю.М. Ім’я вашого міста : походження назв міст і селищ міськ. типу Укр. РСР / Ю. М. Кругляк. – К. : Наук. думка, 1978. – 151 с. – Бібліогр.: с. 148-151.
2. Могилів-Подільський // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / редкол.: О. М. Маринич [та ін.]. – К. : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. – Т. 2. – С. 379 : іл. – Бібліогр. в кінці ст.
3. Могилів-Подільський // Міста України : інформ.-стат. довід. / впорядкув. О. Панасенко. – К. : АВК-Росток, 2007. – С. 68.
4. Могилев-Подольский, город // Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР : (ил. справ.-кат.). В 4 т. / Госстрой УССР, Укрпроектреставрация, КиевНИИТИ. – К. : Будівельник, 1985. – Т. 2. – С. 12 : ил.
5. Скоряк Г. Могилів-Подільськиий : фотонарис / Г. Скоряк. – Одеса : Маяк, 1969. – 27, [27] с. : іл.