Місто Берегове Закарпатської області (Лампертхаза, Берегсас з 1504 р.) – місто обласного значення, районний центр Берегівського району, розташоване за 66 км від обласного центру м. Ужгорода. Знаходиться на р. Тисі (басейн Дунаю), лежить у межах надзаплавної тераси Тиси. Згідно зі статистичними даними останнього Всеукраїнського перепису населення (05.12.2001 р.), кількість його мешканців становила 26 050 осіб.
Назва міста Лампертхаза («дім Ламперта») походить від імені угорського королевича Ламперта (Ламберта), що володів цією територією. Назва Берегсас та Берегове, ймовірно, походить від місцевості розташування міста – біля підніжжя гірського масиву. Вперше поселення згадується в ХІ ст., як місто Лампертхаза (Лампертсас), засноване угорцями.
У 1241 р. поселення було зруйноване татаро-монголами, і угорський король переселив сюди нових поселенців, надавши містечку в 1247 р. привілей вільної торгівлі.
У 1342 р. містечку було надано статус королівського міста, а пізніше Лампертхаза отримала право користуватися печаткою.
З 1499 р. місто відоме під назвою Берегсас.
З другої половини ХІХ ст. містечко стає відомим торговельним центром в Угорщині.
У 1919 р. місто перейшло під вплив Румунії, а згодом від вплив Чехословаччини. У 1938 р. місто перейшло під владу Угорщини. У 1944 р. у місті встановлено радянську владу.
На території міста було знайдено залишки пізньопалеолітичної стоянки, поселення епохи неоліту (IV-III тис. до н. е.), доби пізньої бронзи (кін. ІІ тис. до н. е.), часу гуннів (IV-V ст.), поселення слов’ян Х-ХІ ст.
Архітектурною пам’яткою міста є костел Здвиження Святого Хреста (ХІІІ-ХІХ ст.), відбудований у 1839-1846 рр. архітектором Т. Ольбіном, костел Реформаторів (XV ст.), ансамбль споруд «Графський двір» (XVII ст.), що був перебудований у ХІХ ст. Також виділяються особняки ХІХ-поч. ХХ ст. та будинки чехословацького періоду розвитку міста.