Місто Олевськ Житомирської області – місто обласного підпорядкування, районний центр, розташований на р. Уборть (притока Прип’яті, басейн Дніпра) за 145 км від обласного центру м. Житомира та 239 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 10851 особу.
Назва міста пов’язана з іменем Овруцького князя Олега Святославовича, який жив і князював у другій половині X ст. Під час свого князівства він заснував Олегове городище, яке для скорочення назвали Олегськ, а потім для спрощення – Олевськ.
Місто вперше згадується у 1488 р.
Після Люблінської унії 1569 р. Олевськ потрапив під владу Польщі.
У 1596 р. в селищі було збудовано Миколаївську церкву, що збереглася до наших часів.
У 1641 р. Олевськ отримав магдебурзьке право та право проводити ярмарки двічі на рік.
Під час Національно-визвольної війни 1648-1654 рр. в місті була створена Олевська сотня.
За Андрусівським перемир”ям 1667 р. місто залишилося у складі Польщі.
Після другого поділу Польщі у 1793 р. Олевськ увійшов до складу Російської імперії. У 1796 р. місто стало волосним центром Овруцького повіту Волинської губернії.
У 1917 р. у місті було встановлено радянську владу. У 1923 р. Олевськ став районним центром, у 1924 р. отримав статус селища міського типу.
Статус міста Олевськ отримав у 2003 р.
На початку ХХІ ст. в Олевську працювали промислові підприємства: завод тракторних нормалей, завод електротехнічного фарфору тощо.
За археологічними дослідженнями територія сучасного Олевська була заселена ще в IV тисячолітті до н.е., про що свідчать знайдені крем’яні знаряддя праці доби неоліту. Неподалік міста було досліджено 18 поховань і два кургани черняхівської культури. Також було виявлено давньоруське городище та курганний могильник.
Список використаної літератури:
1. Коваль А.П. Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України / А. П. Коваль. – К. : Либідь, 2001. – 302 с : іл.
2. Олевск, город // Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: (ил. справ.-каталог). В 4 т. / Госстрой УССР, Укрпроектреставрация, КиевНИИТИ. – К. : Будівельник, 1985. – Т. 2. – С. 154 : ил.
3. Олевськ // Вся Украина : Путеводитель / А. С. Ивченко. – К. : Картографія, 2005. – С. 49-50 : фото.
4. Олевськ // Географічна енциклопедія України. У 3 т. / Відп. ред. О. М. Маринич. – К. : УРЕ ім. М.П. Бажана, 1990. – Т. 2. – С. 454-455.
5. Олевськ // Міста України : інформ-стат. довід. – К. : АВК-Росток, 2007. – С. 76.
6. Павленко Н.А. Олевськ / Н. А. Павленко, О. П. Ремезов // Історія міст і сіл Української РСР. У 26 т. / Ін-т історії АН УРСР, Голов. ред. УРЕ АН УРСР. – К. : УРЕ, 1973. – Т. : Житомирська область. – С. 526-536 : іл.