Україна завжди була щедра на талановитих майстрів-гончарів. Один з них – київський майстер Яків Іванович Падалка. Ця професія у роду Падалок спадкова. Прадід Якова Івановича – гончар Федот Романович – керував гончарною майстернею, заснованою графом Капністом. Саме він навчив професії свого онука Івана Андрійовича, а той у свою чергу став вчителем для сина Якова [2, с. 3].
Талант Якова Івановича розквітнув під час роботи в Експериментальній керамічній майстерні Інституту архітектури споруд Академії будівництва та Архітектури УРСР (1968–1986 рр.) [2, с. 4]. Саме тут майстер вперше звернувся до декоративної скульптури. «Скульптурні твори Я. Падалки відрізняються стилістичністю і тематичною різноманітністю. Художник, неначе добрий чаклун, творить свій дивний світ, у якому живуть жар-птиці з розцяцькованими хвостами віялами, пихаті павичі, сороки-пліткарки, веселі коні скакунці, розлючений Одноріг та грайливі чортенята» [1, с. 172].
Творчість Якова Івановича Падалки, заслуженого майстра народної творчості, посідає чільне місце в історії українського народного мистецтва. Увібравши найцінніший та найдосконаліший досвід від батька та діда, продовживши справу свого роду, майстер інтегрував нове в розвиток народного декоративно-прикладного мистецтва.
Пропонуємо добірку світлин робіт майстра української кераміки Я. І. Падалки з фондів ДНАББ ім. В. Г. Заболотного.

Список використаної літератури
1. Крутенко Н. Керамічне суцвіття «Софійської гончарні» / Н. Крутенко // Київ. – 1988. – № 2 – С. 171–173.
2. Яків Падалка. Кераміка : каталог виставки творів / Спілка художників України, Київ. орг. Спілки художників України. – Київ, 1990. – 36 с. : іл.