Ніна Іванівна Федорова – незмінна керівниця та натхненниця, художниця-технологиня Експериментальної майстерні художньої кераміки Інституту архітектури Академії будівництва і архітектури УРСР. Її ім’ям часто називали лабораторію. Ніна Федорова добре знала та розуміла властивості кераміки, і тому в її творчому доробку так багато технологічних винаходів. Дослідницький характер мисткині, її невичерпна енергія допомогли з часом створити неповторну палітру керамічних барвників. Мабуть, найбільш виразною та впізнаваною стала полива відновлюючого вогню «бичача кров» – темно-червоного кольору з глибоким мідним відблиском. Неабиякі організаторські здібності та вміння працювати з людьми допомагали спільному процесу творення, проте таким чином, що кожен художник майстерні зберігав риси свого власного авторського стилю і лишався впізнаваним [3, с. 50].
«Майже сорок років працював маленький, але дуже потужний творчий колектив в маленькому будиночку на території Софійського заповідника. Його керівник і головний натхненник Ніна Федорова не отримала почесних звань і титулів, державних нагород і почестей. Але вона мала більше – насолоду від головної справи свого життя, визнання фахівців і громадян-сучасників. Твори художників і майстрів “гончарні” прикрашають будівлі Києва та інших міст України, художня кераміка зберігається в колекціях провідних музеїв світу, роботи, оздоблені переливчастими поливами, оселилися в багатьох домівках, прикрашають інтер’єри офіційних помешкань і приватні колекції» [1, с. 111].
У плеяді майстрів, чий життєвий і творчий шлях тісно пов’язаний з діяльністю майстерні Ніни Федорової, – непересічна і яскрава особистість, талановита керамістка Ганна Григорівна Шарай. «У Г. Шарай однаково легко і невимушено лягав живописний малюнок на тарілках, вазах, глечиках, народжувалась скульптура, видобувалися чіткі композиції з варіантних плиток і цілісні розписані панно. В основі майже всіх робіт – любов до рослинного орнаменту, насамперед рослинного» [2, с. 173]. Серед творів архітектурно-художньої кераміки Ганни Григорівни – оздоблення станцій метро «Оболонь», «Чернігівська», «Нивки». Як співавтор, вона брала участь в оформленні інтер”єрів ресторану «Метро», готелю «Русь», Будинку кіно у Києві [3, с. 54].
Пропонуємо ознайомитись зі світлинами робіт художниць-керамісток з видань, що зберігаються у фонді бібліотеки
Список використаної літератури
1. Бекетова І. «Софійська гончарня» / І. Бекетова // Образотворче мистецтво. – 2007. – № 3. – С. 109–111: іл.
2. Крутенко Н. Керамічне суцвіття «Софійської гончарні» / Н. Крутенко // Київ. – 1988. – № 2. – С. 171–173: іл.
3. Крутенко Н. Г. История создания и деятельности лаборатории архитектурно-художественной керамики Академии архитектуры Украинской ССР (в последствии – КиевЗНИИЭПе) / Н. Г. Крутенко ; Госстрой CССР, Гос. ком. по гражд. стр-ву и архитектуре, Зонал. науч.-исслед. и проект. ин-т типового и эксперимент. проектирования жилых и обществ. зданий. – Киев, 1985. – 98 л.
